Чому Місяць віддаляється від Землі та що з ним буде у майбутньому

Як гравітаційна взаємодія між Землею та Місяцем змінює їхнє спільне майбутнє?

Місяць не завжди знаходився на тій відстані, яку ми бачимо сьогодні. Згідно з найбільш визнаною теорією, він утворився близько 4,5 мільярди років тому внаслідок зіткнення Землі з небесним тілом розміром з Марс. У ті часи супутник був набагато ближчим до нашої планети, а земна доба тривала лише близько 5 годин. Сьогодні середня відстань до Місяця становить приблизно 384 400 кілометрів, але вона щороку збільшується на 3,8 сантиметра. Цей показник швидкості віддалення зафіксовано завдяки лазерним відбивачам, які встановили на місячній поверхні, пише 24 Канал.

Причина такого "космічного розлучення" полягає у складному механізмі припливного тертя. Гравітація Місяця притягує океанічні води Землі, створюючи припливні виступи. Оскільки Земля обертається навколо своєї осі швидше (близько 24 годин), ніж Місяць рухається по своїй орбіті (близько 27.3 дня), ці водяні виступи трохи випереджають положення супутника. Гравітаційна сила цього виступу "підтягує" Місяць уперед, передаючи йому енергію та змушуючи його переходити на вищу орбіту.

Водночас Місяць діє на Землю у відповідь, поступово сповільнюючи її обертання:

• Аналіз геологічних шарів у Південній Африці віком 3,22 мільярда років підтверджує, що в ту епоху Місяць знаходився на відстані близько 70% від сучасної. Тоді земна доба тривала лише близько 13 годин.
• Подальші дослідження викопних мушель віком 70 мільйонів років свідчать, що у крейдовому періоді день тривав 23,5 години.
• Згідно зі спостереженнями, тривалість доби зростає приблизно на 1,09 – 2,4 мілісекунди на століття.

Що буде далі в системі Земля-Місяць?

У майбутньому цей процес призведе до помітних змін. Приблизно через 600 мільйонів років Місяць віддалиться настільки, що його видимий розмір стане замалим для повного перекриття Сонця, що зробить повні сонячні затемнення неможливими. Теоретично, через 50 мільярдів років обертання Землі могло б синхронізуватися з орбітальним рухом Місяця, що призвело б до припливного блокування: супутник завис би над однією точкою планети, і день дорівнював би цілому місяцю.

Проте реальний фінал системи Земля-Місяць настане набагато раніше. Через 1 – 1,5 мільярда років Сонце стане значно яскравішим, що призведе до випаровування земних океанів. Без води припливне тертя майже зникне, і процес віддалення Місяця суттєво сповільниться або й зовсім зупиниться. Зрештою, приблизно через 5 мільярдів років, Сонце перетвориться на червоного гіганта, розшириться і, найімовірніше, поглине як Землю, так і її супутника.