Швидкий крах іранського режиму малоймовірний - експерт

Швидкий і раптовий крах режиму в Ірані наразі виглядає малоймовірним, однак нинішні масові протести свідчать про глибоку і системну кризу влади, яка вже втратила легітимність в очах значної частини суспільства.

Про це у коментарі власному кореспонденту Укрінформу заявив експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, координатор проєктів Elnet Deutschland Джон-Вільям Боер.

"Нинішні протести без сумніву набули цілком нового виміру. Починаючи з демонстрацій проти Ахмадінежада в межах "Зеленої революції" 2009 року, іранці знову й знову виходили на вулиці, востаннє - масово у ході протестів під гаслом "Жінка. Життя. Свобода" після вбивства Джини Махси Аміні у вересні 2022 року. Однак нинішні протести вперше охопили також верстви населення, які у 1979 році були опорою революції, зокрема торговців (або "базарі") у Тегерані та інших великих містах. Крім того, проти режиму виступають люди різних поколінь", - зазначив він.

За словами експерта, це "значно ускладнює для режиму спроби зобразити протестувальників агентами Сполучених Штатів або Ізраїлю".

Він також звернув увагу, що позиції Тегерана додатково ослаблені наслідками ізраїльсько-іранської війни в червні 2025 року, послабленням проіранських угруповань на Близькому Сході та падінням режиму Башара Асада в Сирії.

Як зазначив Боер, масове застосування режимом насильства могло призвести до певного зниження інтенсивності протестів, хоча наразі й складно судити про ситуацію через триваюче відключення інтернету в країні. Однак у довгостроковій перспективі режим своїми жорстокими діями "в очах значної частини населення - ще більше, ніж раніше - втратив будь-яку легітимність".

"Швидкий і раптовий крах режиму, подібний до повалення режиму Асада наприкінці 2024 року, видається малоймовірним. Доцільніше розглядати події як тривалий революційний процес, який розпочався ще кілька років тому, але, ймовірно, ще не досяг свого завершення", - заявив експерт, прогнозуючи подальше посилення репресивного апарату режиму.

Водночас, на його переконання, довгостроково нинішній режим в Ірані немає жодних перспектив.

"У довгостроковій перспективі, однак, очевидно, що режим не пропонує бодай наближених до задовільних рішень жодної з проблем країни. Він не має жодної перспективи майбутнього і тримається при владі виключно завдяки широкому застосуванню репресій. Навіть якщо режим переживе нинішні протести, на такій основі неможливо збудувати стабільність", - заявив експерт.

Окремо він звернув увагу на міжнародний вимір подій, зокрема на можливі наслідки для Росії. За його словами, падіння режиму в Тегерані означало б втрату для Кремля ще одного ключового союзника та могло б вплинути на спроможності РФ продовжувати війну проти України.

"Росія у разі падіння режиму в Тегерані, після Мадуро у Венесуелі та Асада в Сирії, втратить ще одного важливого союзника - а разом із цим й іранську підтримку російської агресивної війни проти України. За окремими повідомленнями, з кінця 2021 року Росія заплатила понад 4 млрд дол. за іранські системи озброєнь. Тісне партнерство з Іраном допомагає Кремлю і в економічному вимірі, зокрема в обході санкцій. Не в останню чергу тому Москва підтримує іранський режим технологіями у розвідувальній сфері, що полегшують Тегерану репресії проти опозиції всередині країни. Без тісної співпраці з Іраном Росії було б значно складніше продовжувати війну проти України. Таким чином, падіння режиму в Тегерані могло б стати й важливим променем надії для України", - зазначив Боер.

Як повідомляв Укрінформ, влада Ірану підтвердила загибель щонайменше п’яти тисяч осіб, з яких близько 500 співробітників сил безпеки.

Фото: Zum goldenen Hirschen Berlin GmbH