Чи реально закінчити війну у 2026 році: експерт вказав на важливі нюанси

Доктор економічних наук Андрій Длігач в ефірі 24 Каналу пояснив, чому тут важливо не плутати два різні поняття. Він окреслив умови, за яких один зі сценаріїв 2026 року може стати реальнішим, ніж здається на перший погляд.

Чому завершення війни у 2026 році нереальне?

Длігач розмежував "припинення" і "завершення" війни, бо ці поняття, за його словами, часто змішують. Він пояснив, що завершення означає не паузу в боях, а усунення самої причини загрози з боку Росії, тому прив'язувати це до 2026 року некоректно.

Завершити війну в 2026 році немає ніякої можливості. Війна завершиться лише за умов деконструкції Росії,
– наголосив Длігач.

Він додав, що доки Росія залишається, війна нікуди не зникає і лише переходить у різні форми. На його думку, вона може поширюватися і на Європейський Союз, тому максимум, про який можна говорити в межах 2026 року, – це припинення бойових дій, а не фінальна крапка.

Доки Росія залишається, ми будемо у війні. Вона буде переходити в різні форми,
– сказав Длігач.

Наприкінці він підкреслив, що припинення і завершення – це різні рівні результату, і другий не досягається просто домовленістю про паузу.

Який сценарій припинення війни у 2026 році виглядає ймовірнішим?

Длігач зазначив, що сценарій проміжної домовленості все ще можливий. Водночас він звернув увагу, що якщо раніше цей варіант виглядав інерційно домінуючим, то тепер оцінка змінилася через загальні зрушення у світовій системі та правилах гри.

Сценарій гнилої угоди поки залишається одним з можливих,
– підкреслив він.

На тлі розпаду звичної системи міжнародного права і переходу до "права сили" для України реальнішим стає інший підхід. Йдеться про сценарій, у якому опір робить війну надто дорогою для Росії завдяки технологізації, кращій підготовці, мобільності, використанню внутрішніх ресурсів і взаємодії з нечисленними партнерами.

Домінуючим сценарієм для України стає так звана перемога бджіл над ведмедями,
– сказав Длігач.

Шанс на проміжну угоду все одно зберігається, якщо Росію змусять підписати її без критичних втрат суб'єктності для України. Саме це і може створити "вікно" для паузи, але не розв'язує питання остаточного завершення війни.

Інвестиції після паузи у війні та що заважає великим грошам

У разі проміжної мирної домовленості може з'явитися простір для приходу інвесторів, але без завищених очікувань. Він згадав, що очікує появи домовленостей, які можуть обговорюватися на майданчиках рівня Давоса, і оцінив ймовірність підписання відповідних рішень як неповну.

Ймовірність цього не стовідсоткова, вона близько 50%,
– сказав Длігач.

Він наголосив, що мова не про "план Маршалла" і не про сотні мільярдів доларів, а про значно скромніші суми, які можуть заходити через уже запущені інструменти. Також він згадав про створення американсько-українських спеціалізованих фондів для сприяння інвестиціям і додав, що перші кроки вже помітні, зокрема через рух навколо інвестпроєкту в літієвій сфері.

Для значних інвестицій однієї паузи у війні недостатньо. Потрібні відновлення верховенства права, судова реформа і "тотальне перезавантаження" митниці та податкової, інакше великі гроші не підуть навіть після припинення бойових дій.

Останні новини щодо мирних переговорів:

• Адміністрація Джозефа Байдена запровадила санкції проти двох ключових російських нафтових компаній, які набули чинності у січні 2025 року. За оцінками експертів, ці обмеження посилюють економічний тиск на Росію і можуть вплинути на готовність Кремля до переговорів, хоча офіційно Москва цього не визнає.
• Росія намагається відновити контакти зі США через переговорні майданчики у Давосі. За даними Reuters, представник Кремля Кирило Дмитрієв планує зустрічі з американською стороною для обговорення можливого мирного врегулювання, водночас Україна підтверджує продовження консультацій зі США на полях форуму.
• Паралельно Росія зберігає військовий тиск, зокрема через масовані атаки дронами типу "Шахед". Українські експерти зазначають, що нарощування таких атак ускладнює переговорний фон і вимагає від України та партнерів посилення протиповітряної оборони як одного з факторів стримування агресора.