Коли відступлять морози? Гідрометцентр назвав дату потепління в Україні
Коли відступлять морози? Гідрометцентр назвав дату потепління в Україні

Коли відступлять морози? Гідрометцентр назвав дату потепління в Україні

Січень 2026 року запам’ятається українцям тривалими морозами, подекуди нижче мінус 20 градусів. Але чи правдиві заголовки, які кричать про «аномальну зиму»? У медіа також з’являються суперечливі прогнози, а різні погодні сервіси часто малюють різнонаправлені сценарії. На цьому тлі зростає недовіра до прогнозів і плутанина.

Що насправді формує нинішню погоду в Україні, чому морози такі сильні, де холод буде найвідчутнішим і коли чекати потепління? Про все це «Главком» запитав у синоптикині Укргідрометцентру Наталії Птухи. Окремо поговорили про ризики для озимих культур та врожаю 2026 року.

Налалія Птуха працює в Укргідрометцентрі керівницею відділу взаємодії із засобами масової інформації
Налалія Птуха працює в Укргідрометцентрі керівницею відділу взаємодії із засобами масової інформації
фото: greenpost.ua

«Найближчий за характером нинішній січень був у 2021 році»

Якою є поточна синоптична ситуація в Україні станом на зараз: які атмосферні процеси формують погоду?

Зараз погода в Україні спокійна, без опадів. Водночас на територію країни надійшло холодне арктичне повітря з північних широт, тому ми спостерігали дуже низькі температури, особливо в нічні години.

Чому саме вночі? Окрім надходження холодного повітря, маємо вплив антициклону. Коли мало хмар або зовсім ясне небо, вдень це навіть приємно – сонце світить, додає оптимізму.

А от уночі, навпаки: коли немає хмар, тепло, яке накопичилося вдень у приземному шарі повітря, дуже швидко випромінюється в атмосферу. Через це повітря біля землі інтенсивніше охолоджується, а тому отримуємо значні нічні морози.

Вночі 18 січня в окремих північних областях температура дійсно знижувалася до мінус 20 градусів, місцями – 22–23 градуси морозу, особливо вздовж північного кордону України, на північному сході. Такі значення фіксувалися локально.

Але вже починаючи з найближчих днів, синоптична ситуація поступово змінюватиметься: атмосферний тиск почне знижуватися, і до нас надходитиме трохи тепліше повітря. Погода ще формуватиметься в умовах відносно високого тиску, але «підлабузнюватися» йому не варто – перебудова вже починається.

У яких регіонах найближчими днями можливі найнижчі температури, а де холод буде менш відчутним?

Найхолодніше найближчими днями буде в західних і північних областях, а також на північному сході України. У нічні години температура там коливатиметься від 9 до 17 градусів морозу, місцями ще можливі значення до мінус 20.

Вдень у більшості регіонів очікується 4–11° морозу. Водночас на півдні країни та на Закарпатті холод буде менш відчутним: там у денні години температура триматиметься в межах від 0 до мінус 5 градусів. 22 січня в Україні очікується послаблення морозів на 2-4°.

Називати нинішні морози аномальними для нашої території некоректно

Чи є в короткостроковому прогнозі ризики небезпечних явищ – ожеледиці, сильного вітру, снігопадів або хуртовин?

Найближчими днями основні ризики пов’язані з туманами та ожеледицею. У нічні та ранкові години 21 січня майже по всій Україні, окрім північного заходу та південного сходу, можливі тумани з видимістю 200–500 метрів.

Також на дорогах у багатьох регіонах зберігатиметься ожеледиця, тому варто бути особливо уважними. Сильних хуртовин чи штормового вітру в короткостроковому прогнозі наразі не очікуємо, але з 22–24 січня можливі невеликі снігопади, насамперед у західних областях і далі на більшій частині країни.

Коли востаннє був такий січень, щоб сильні морози трималися так довго?

Остаточні підсумки ми підбиваємо після завершення холодного періоду. Але найближчий за характером січень був у 2021 році. Тоді морози не були такими тривалими, але в 20-х числах температура складала від 10 до 20 градусів морозу, а висота снігового покриву – 8-13 см.

За останні десятиліття вторгнення арктичного повітря стали менш тривалими й менш інтенсивними.

Єдиний виняток – зима 2019-2020 років, коли метеорологічна зима взагалі не настала. В усі інші роки морози були, просто різної тривалості та інтенсивності.

Також можна згадати січень 2006 року. Середньомісячна температура тоді складала мінус 7,5 градуса – на 1,9 градуса нижче за кліматичну норму. 20 січня на Київщині зафіксували мінус 26,5 градусів. Сніговий покрив тримався з 5 по 31 січня.

Нинішній січень, за попередніми оцінками, може бути на 1,5 градуса холоднішим за кліматичну норму. Остаточні дані оприлюднимо після завершення місяця.

Морози у січні 2026 року виявилися затяжними
Морози у січні 2026 року виявилися затяжними
фото: glavcom.ua

Чи є передумови для повторних хвиль похолодання протягом до кінця зими?

Україна географічно розташована так, що вторгнення холодного арктичного повітря можливі протягом усього зимового періоду. Тому повністю виключати повторні хвилі похолодання не можна.

Втім, у найближчій перспективі ми бачимо тенденцію до поступового послаблення морозів і зміни синоптичної ситуації.

«Певну небезпеку морози складають для озимого ріпака та ячменю»

Про агрометеорологію. Як поточні температурні умови можуть вплинути на стан озимини?

Перед входом у зиму озимі культури на більшості площ встигли сформувати достатню морозостійкість. Наразі суттєвих ризиків для озимої пшениці не фіксується.

Певні ризики можливі для озимого ріпака та ячменю, особливо в південних областях і на окремих площах Полтавської, Кіровоградської та Сумської областей, де сніговий покрив незначний або відсутній, а температура повітря знижувалася до мінус 12–17 градусів. Найуразливішими є перерослі з осені рослини.

Сніг – це природний захист. Наскільки нинішній сніговий покрив є достатнім, щоб убезпечити посіви від впливу сильних морозів?

На більшості площ посіви вкриті снігом висотою від 5 до 15 сантиметрів, а в західних і північних областях – навіть до 16–38 сантиметрів. Такий сніговий покрив надійно захищає кореневу систему озимих культур від впливу морозів.

Водночас значних ризиків поки не прогнозуємо. Якщо агрометеорологи зафіксують проблеми, ми обов’язково повідомимо. На сайті Укргідрометцентру є окремий розділ з агрометеорологічною інформацією та картами промерзання ґрунту.

Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур
Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур
дані: Укргідрометцентр

Кількість опадів (мм)

  • Червоний – 0-5
  • Жовтий – 6-20
  • Зелений – понад 21

«Прогноз більш як на п’ять діб не має практичного сенсу»

У медіа часто з’являються заголовки про «аномальні морози». За якими критеріями синоптики справді вважають погоду аномальною, а коли це емоційне перебільшення?

З такими формулюваннями треба бути дуже обережними. Жодних нормативних документів, які визначають «аномальні морози», не існує. Це радше медійна метафора.

Аномальні – це ті значення, яких ніколи не було за всю історію спостережень: абсолютні мінімуми або максимуми. Ті морози, які маємо зараз, можуть бути нетиповими за тривалістю в межах останніх 10 років, але називати їх аномальними для нашої території некоректно.

Наприклад, у Києві абсолютний мінімум 19 січня становив мінус 23 градуси – це було у 1942 році. А абсолютний максимум – плюс 10 градусів – у 2023-му. У цьому діапазоні й відбуваються коливання. Тож говорити про аномалії підстав немає.

Чому різні погодні сервіси часто дають відмінні прогнози, і як у цьому потоці інформації орієнтуватися людям?

Багато погодних сервісів використовують лише одну розрахункову модель і не адаптують її до регіональних особливостей України. Крім того, вони не несуть відповідальності за свої прогнози.

Людям варто орієнтуватися на офіційні прогнози Укргідрометцентру, особливо на прогнози на три-п’ять днів. За межами п’яти діб дивитися конкретні температурні значення не має практичного сенсу.

На що ви порадили б звертати увагу українцям цієї зими, щоб правильно читати прогнози погоди і не потрапляти в пастку гучних заголовків?

Насамперед перевіряти джерело інформації. Варто уникати гучних заголовків про «аномалії», якщо вони не підтверджуються офіційними даними.

Також важливо розуміти, що точні цифри мають сенс лише в короткостроковому прогнозі. Маніпуляції в медіа можуть призвести до втрати довіри, і тоді люди можуть проігнорувати справді небезпечні попередження.

Як саме в Укргідрометцентрі збирають і аналізують дані, які потім лягають в основу прогнозів погоди та агрометеорологічних оцінок?

Наші синоптики цілодобово аналізують дані з різних прогностичних моделей, спостереження з метеостанцій, супутникову інформацію та власний багаторічний досвід. Дані зіставляються між собою, аналізується розвиток процесів над Європою і їх подальше переміщення.

Лише після комплексного аналізу формується прогноз, який публікується на офіційних ресурсах.

10 фото
  • Коли відступлять морози? Гідрометцентр назвав дату потепління в Україні - Фото 4
  • Коли відступлять морози? Гідрометцентр назвав дату потепління в Україні - Фото 5
  • Коли відступлять морози? Гідрометцентр назвав дату потепління в Україні - Фото 6
  • Коли відступлять морози? Гідрометцентр назвав дату потепління в Україні - Фото 7
  • Коли відступлять морози? Гідрометцентр назвав дату потепління в Україні - Фото 8
  • Коли відступлять морози? Гідрометцентр назвав дату потепління в Україні - Фото 9
  • Коли відступлять морози? Гідрометцентр назвав дату потепління в Україні - Фото 10
  • Коли відступлять морози? Гідрометцентр назвав дату потепління в Україні - Фото 11
  • Коли відступлять морози? Гідрометцентр назвав дату потепління в Україні - Фото 12
  • Коли відступлять морози? Гідрометцентр назвав дату потепління в Україні - Фото 13
Січень 2026 року
фото: glavcom.ua

«Прогноз – це не точний опис майбутнього, а наукове припущення»

Чим принципово відрізняються прогнози Укргідрометцентру від інформації, яку українці бачать на комерційних погодних сервісах?

Головна відмінність у тому, що в Укргідрометцентрі прогнози створюють синоптики, а не автоматичні алгоритми. Ми використовуємо кілька моделей, адаптованих до території України, і враховуємо регіональні особливості, які не завжди «бачать» глобальні моделі.

Наскільки за останні роки змінилася точність прогнозів погоди завдяки новим технологіям?

Точність прогнозів загалом зросла, але варто пам’ятати, що прогноз – це не точний опис майбутнього, а наукове припущення. Атмосфера дуже динамічна, і навіть невеликі зміни можуть вплинути на розвиток масштабних процесів.

Як у прогнозуванні Укргідрометцентру застосовується штучний інтелект та супутникові дані?

Що стосується супутникових даних, то сьогодні вони мають для України критично важливе значення. Наші фахівці активно ними користуються, особливо після початку повномасштабного вторгнення. На жаль, ми втратили доступ до частини радарних даних, а також до аерологічних зондувань – це запуски спеціальних повітряних куль із датчиками, які раніше давали надзвичайно цінну інформацію про стан атмосфери.

Супутникові спостереження значною мірою компенсують цю нестачу. Вони дозволяють аналізувати розвиток хмарності, переміщення повітряних мас, процеси в атмосфері, зокрема в теплий період року – під час гроз, шквалів, злив і граду. Завдяки супутникам можна вчасно побачити ознаки погіршення погоди та попередити про потенційні небезпечні явища.

Водночас важливо розуміти, що такі явища здебільшого мають локальний характер. Тому можлива ситуація, коли в одному районі міста йде сильна злива, а в іншому – світить сонце. Саме тому в прогнозах часто звучить формулювання «місцями грози». Ми можемо спрогнозувати умови, сприятливі для їх розвитку на певній території, але визначити точне місце формування конкретної грозової хмари з високою точністю неможливо.

Раніше, за наявності радарних даних, можна було відстежувати розвиток таких процесів за пів години – годину до їхнього прояву.

На жаль, після повномасштабного вторгнення ми втратили доступ до частини радарних даних, а також до аерологічних зондувань…

Наскільки часто бували у вашій практиці випадки, коли погода виявилися мінливою всупереч усім розрахункам?

Випадків, коли погода поводилася б абсолютно всупереч усім розрахункам, я не пам’ятаю. Частіше ми маємо справу не з помилкою прогнозу, а з його суб’єктивним сприйняттям. Люди оцінюють погоду за тим, що відбулося саме в їхньому населеному пункті або навіть у конкретному районі міста.

Насправді ж прогнози формуються для певної території. Якщо ми прогнозуємо грози «місцями», це означає, що на цій території були або мали бути осередки грозової діяльності – і за даними спостережень вони справді там фіксуються. Просто далеко не всі населені пункти або райони потрапляють у ці осередки. Ті, хто опинився поза ними, можуть зробити висновок, що прогноз не справдився, хоча з метеорологічного погляду він був коректним.

Саме через локальний характер таких явищ частина людей їх не бачить і сприймає це як «помилку синоптиків». Водночас супутникові знімки підтверджують наявність грозових осередків у межах прогнозованої зони. Вони допомагають як в оцінці, так і в уточненні прогнозів, хоча й не можуть повністю замінити наземні спостереження та спеціальні вимірювальні датчики.

Тому в більшості випадків йдеться не про мінливість погоди всупереч розрахункам, а про складність локальних атмосферних процесів і різне сприйняття прогнозу людьми.

Чи вірите ви як людина науки хоча би в одну народну прикмету про погоду?

Я ставлюся до народних прикмет дуже вибірково. Серед них є такі, що мають цілком реальне фізичне пояснення, а є суто статистичні спостереження, які не мають наукового підґрунтя.

Статистичні прикмети – це, умовно кажучи, прив’язки до певних дат або свят: мовляв, якщо погода така в один день, то такою ж буде й надалі. На такі прикмети сьогодні орієнтуватися не варто. Вони можуть випадково справдитися, а можуть – ні, але жодної науково доведеної закономірності в них немає. Тим більше зараз, в умовах зміни клімату, коли атмосферні процеси над територією України стають більш мінливими, а звичні сезонні сценарії порушуються.

Водночас є прикмети, які мають цілком фізичне пояснення. Класичний приклад – коли ластівки перед дощем літають низько. Це пов’язано зі зниженням атмосферного тиску: комахи опускаються ближче до землі, і птахи слідують за ними. У таких випадках ми фактично маємо не прикмету, а спостереження за природними процесами. Тож усе залежить від того, як саме аналізувати ці явища.

Кароліна Терещенко, «Главком»

Источник материала
loader
loader