Не "сапоги" и "ботінки": як же правильно називати цю одіж для ніг

Чому в українській мові немає слів "сапоги" та "ботінки" та які існують питомі відповідники, розповідає 24 Канал, посилаючись на ресурс "Горох".

Як українською називати "ботінки"?

Щосезону ми змінюємо своє взуття залежно від погодних умов: температури повітря, вологості, а ще – модних тенденцій. Саме від них залежить дизайн, висота підборів та халяв, і кожна з моделей має свою назву, як-от мокасини та відповідне походження.

Для зими теж є своє взуття зі своїми назвами, які подекуди помилково називають на російський штиб, забуваючи про власні назви.

Серед таких помилок – "ботінки". Саме слово запозичене з французької мови – bottine, яке походить від botte – чобіт. Потрапило воно у нашу мову через посередництво російської.

Так називають вид невисокого взуття з халявами, які закривають щиколотку чи доходять до початку литки зі шкіри та міцних тканин. Вони можуть бути зі шнурівками, блискавкою та навіть на ґудзиках.

Цікаво, що слово зафіксоване у словниках, та зустрічається у літературі у варіанті – "ботинок" і "ботінок": "Швидким рухом зняв [Гейко] ботинки. (Дмитро Ткач)".

Втім, існує і питомо українська назва – черевики. Це слово праслов'янського походження, і отримало назву з матеріалу якого виготовляли взуття, а саме з тонкої шкіри, знятої з черева тварини.

А от словом "черевички" називали лише жіноче гостроносе взуття на підборах і воно зафіксоване в українському фольклорі.

А от різновид – "полуботінки", щось середнє між туфлями та черевиками, легший варіант для осені чи весни, слід називати напівчеревики.

Маємо і ще одну назву для яскраво забарвлених жіночих чобітків зі шкіри – "сап'янці" чи "саф'янці": "Осінь ступає в червоних сап’янцях, заквітчана у соняшники і китиці винограду" (Ірина Вільде).

Такі черевички-сап'янці і сьогодні у моді. Тому сміливо можете викинути слово "ботінки" для позначення такого взуття.

Як правильно називати "сапоги"?

І ще одна помилка у назві взуття – "сапоги" чи "сапожки". Так називають осіннє чи зимове взуття з високою халявою, яка закриває гомілку.

Для української мови характерна назва – чоботи чи чобітки.

Про походження назви є два припущення:

• запозичене з тюркських мов;
• чи додавання префіксу "чо-" до слова "боти" (у сенсі "ботінки").

І звісно є ще кілька назв, вони можуть позначати як певну модель, так і назву замість чобота:

• ботфорти
• каракати
• конду́ри
• сап'янці
• сап'янчата
• чи́жми
• чижмаки
• чобо́тя
• чоботи́ни
• чоботиськи
• чоботята
• чобітки
• чобіточки

А для старих, ношених чобіт теж є свої назви – чалапути і шкарбани. І, певно, це теж не повний список усіх назв.

Зверніть увагу! Якщо ви шукаєте у словниках відповідники до росіянізмів, то зважте на рік видання словника. Тому що, радянські видання, але не усі, могли містити як російський, так і український варіанти, як – те саме. До прикладу, Словник української мови в 11 томах для слів "сапог" та "ботінок" містить позначку – "росіянізм, суржикове".

І сьогодні лінгвісти наголошують: "сапогі" й "ботінкі" – це кальки з російської, які витісняють питомі українські слова. Правильне вживання – чоботи та черевики. У статтях мовних консультантів зазначається, що "зимні сапожки" – суржик, а правильно казати "зимові чоботи". Тож наступного разу, коли хтось скаже "сапогі" чи "ботінкі", усміхніться й поправте. Говоріть українською!