Чому Донбас не можна віддавати

Підконтрольна частина Донецької області – це наш ключовий укріплений район, який ворог не може захопити протягом чотирьох років тотальної війни.

Сьогодні мережа фортець Донбасу захищає усю Україну. Жодної подібної лінії оборони за ними не існує.

Здати без бою наш Східний Вал – означає стати в чистому полі та неминуче відкотитися до Павлограда, Лозової та Ізюма. З вкрай поганими перспективами.

Здача територій ворогу без бою – це гарантована глибока політична криза всередині країни. Ворог прагне цього найбільше – щоб ми боролися одне з одним, а не з ним. Моральний, людський, юридичний аспекти – за межею.

Гарантії шановних партнерів – це прекрасно, тільки щось мені пригадується, ми вже маємо чудові гарантії. У 1994 році отримали їх у Будапешті.

І найголовніше. Насправді можна було би лише цим і обмежитись. Хтось при розумі реально вірить у те, що у війні з ворогом, який прямо декларує своєю метою знищення української держави і нації – можна отримати мир в обмін на приниження і здачу територій?

Через скільки днів/тижнів/місяців розпочнеться новий ворожий наступ? Що тоді будемо віддавати?