Трійники, павербанки, газові балони: ДСНС попередила про найнебезпечніші прилади під час блекаутів

Від початку року зафіксовано понад 1200 загорянь через аварійні режими електромереж. Рятувальники наголошують на небезпеці використання несертифікованих пристроїв та перевантаження електромереж.

Надзвичайник розповідають: на тлі перебоїв з електропостачанням українці дедалі частіше намагаються здобути тепло й освітлення підручними засобами і це призводить до трагедій. 

Лише від початку року у відомстві зафіксували понад тисячу загорянь через аварійні режими роботи електромереж та електроприладів. Про найпоширеніші ризики та правила безпеки рятувальники розповіли під час прес-брифінгу  для громадян.

Пожежі через електрику: статистика і типові помилки

Представник Департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС України Владислав Багнюк наголосив, що проблема вже набула масового характеру.

"На жаль, від початку року (зафіксували, — ред.) вже понад 1200 випадків, коли починалися пожежі внаслідок саме аварійних режимів роботи електромережі або електроприладів", — повідомив Багнюк.  

За його словами, у багатьох випадках причиною ставали або використання несертифікованих пристроїв, або небезпечне "оновлення" старих приладів власноруч.

Саморобні подовжувачі і "трійники" під навантаженням

Окремо рятувальники звернули увагу на імпровізовані подовжувачі. Як приклад, показали саморобний подовжувач, який був не сертифікований.

Представник  ДСНС підкреслив: усе, що не сертифіковано або має пошкоджену ізоляцію, краще відразу вивести з використання, а не дотягувати до першого короткого замикання.

Ще одна типова ситуація виникає після відновлення електропостачання, коли люди намагаються одночасно зарядити максимум техніки. Рятувальники нагадують: включати п'ять-п'ять приладів одночасно в одну і ту саму розетку не можна - це перенавантажить систему.

Павербанки та акумулятори: чому в будь-яку мить вони можуть вибухнути

Під час блекаутів зростає і кількість ризиків, пов’язаних із павербанками та акумуляторами. За словами представника ДСНС, небезпечно користуватися батареями, які мають ознаки деформації. Такі пристрої, наголосив він, в будь-який моменти можуть просто вибухнути.

Кип’ятильники та чайники: за якої умови ними можна користуватися 

Схожі правила стосуються і побутових нагрівачів води. Рятувальники зауважили, що для менш потужних зарядних станцій люди іноді обирають кип’ятильники, однак тут теж діє просте правило: якщо прилад пошкоджений, ні в якому разі його не використовуємо.

Що робити, якщо сталася пожежа: правильна послідовність дій

У разі пожежі насамперед потрібно викликати рятувальників. 

"Як можна швидше, необхідно зателефонувати до служби за номером 101 або 112", —  наголосив представник ДСНС.

Він додав важливу деталь: першим слухавку має покласти та особа, яка приймає у постраждалої людини дзвінок. 

За можливості, якщо немає сильного задимлення, можна спробувати загасити займання первинними засобами, але з обмеженнями. 

Представник служби підкреслив: електроприлади під напругою ми водою не гасимо. Натомість можна використати вогнегасник і діяти за інструкцією.

"Ми відриваємо чеку, направляємо вогнегасник на осередок (займання, — ред.) і натискаємо". 

Якщо ж задимлення сильне, рятувальники радять залишити приміщення, вийти в безпечне місце та чекати приїзду вогнеборців. 

Додатково у ДСНС радять подбати, щоб підрозділи могли безперешкодно доїхати до місця виклику. Адже, якщо є закриті двери, кодові замки, ворота, то вони стануть перешкодою для рятувальників, які прибули на місце інциденту. 

Газові пальники і балони: тільки для приготування їжі та з провітрюванням

У профільному відомстві окремо попереджають українців про газові пальники з балонами, які люди іноді використовують як альтернативне тепло. Рятувальники наголошують: такі пристрої можна застосовувати виключно для того, аби підігріти їжу й лише  на відкритому повітрі. Використовувати їх для обігріву приміщення категорично не можна, адже існує ризик вибуху: тепло передається на балон, газ всередині розширюється й може здетонувати. 

Для безпечного користування радять купувати тільки сертифіковані пальники та дотримуватися інструкції. 

Також важлива герметичність з’єднання. Перевірити її можна простим способом.

"Банально: мильний розчин. Змащуємо місця з'єднання балона. За відсутності бульбашок,  з’єднання вважається герметичним і можна діяти за інструкцією",— кажуть рятувальники. 

Чому не можна ставити балон на електроплиту

Окрема небезпечна практика, яку фіксують рятувальники, це встановлення балона на електроплиту. В ДСНС пояснили прямий сценарій аварії: коли світло відновиться, плита почне нагріватися й цей газовий балон просто вибухне. Тому балони та пальники слід тримати подалі від джерел тепла та в місцях, недоступних для дітей.

"Тихий вбивця" - чадний газ і генератори

Рятувальники нагадують і про отруєння чадним газом. 

"Недарма кажуть, що чадний газ — це тихий вбивця", — зазначив представник ДСНС, пояснюючи, що речовина не має ні кольору, ні запаху. 

За його словами, чадний газ активніше зв’язується з гемоглобіном, ніж кисень, через що організм недоотримує критично важливий газ і людина може втратити свідомість, а без допомоги можливі навіть летальні наслідки. Тому при будь-якому горінні необхідне провітрювання. 

Окремо рятувальники  згадали про генератори. Акцентують: їх необхідно встановлювати виключно на свіжому повітрі, на відстані шести та більше метрів. 

"У жодному разі не можна встановлювати на відкритих балконах, в підвалах", — попередили в ДСНС, додаючи, що вже фіксувалися випадки смертей через ігнорування цих правил.