Європейський контингент в Україні створюватиме чітке зобов’язання у разі нового нападу РФ - німецький експерт

Розміщення багатонаціональних сил європейських країн в Україні, хай навіть обмежених за чисельністю, створюватиме чітке зобов’язання: новий напад Росії на Україну автоматично означатиме втручання і цих держав.

Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив директор Бранденбурзького інституту суспільства і безпеки (BIGS), професор економіки кібербезпеки в Німецькому університеті цифрових наук Тім Штухтей.

Оцінюючи дипломатичні зусилля щодо завершення війни, експерт зазначив, що війни зазвичай закінчуються за столом переговорів, коли сторони виснажені або перебувають у патовій ситуації. Водночас він підкреслив, що американську переговорну стратегію "м’яко кажучи, не розуміє", зокрема через брак відчутного тиску на Росію та недостатню координацію з Україною і ЄС.

Коментуючи ідею гарантій безпеки для України в межах Коаліції охочих, Штухтей зазначив, що наразі сторони ще далекі від припинення вогню. Він наголосив, що без американської підтримки контроль за дотриманням можливого режиму припинення вогню буде неможливим через нестачу, передусім, європейських супутникових спроможностей.

"Припустімо, що припинення вогню все ж буде досягнуте. Європейцям – разом з Україною – у низці сфер, передусім у розвідувальній, бракує спроможностей. Що стосується агентурної розвідки, Україна тут дуже сильна. Вона добре підготовлена і в галузі радіоелектронної розвідки та кіберсфері, як і деякі інші європейці, наприклад, британці чи нідерландці. Чого бракує всім нам, – то це супутників і засобів космічного спостереження", - сказав він.

Водночас директор BIGS підкреслив важливість участі Франції та Великої Британії як потужних військових держав, а також Німеччини – як провідної економіки. На його думку, це стане ще вагомішим у разі залучення Польщі.

"Так формується зобов’язання, щоб новий напад на Україну автоматично означав втручання французів, британців і німців і, сподіваюся, створював усвідомлення та переконання: тепер ми мусимо діяти. Саме в цьому суть", - сказав він.

Німецький професор порівняв таку присутність з історичним прикладом американських солдатів у Західному Берліні.

"Якщо заглянути в історію, то американські солдати в Західному Берліні перебували там насамперед не для того, щоб реально у військовий спосіб захистити місто від росіян. Тому не так уже й критично, скільки танкових бригад західноєвропейські держави надішлють для забезпечення припинення вогню в Україні. Головне, щоб вони там були й чітко сигналізували: напад на Україну – це також напад на нас", - заявив він.

Водночас експерт висловив сумнів щодо готовності Німеччини діяти рішуче у військовому плані без чіткої підтримки США. За його словами, у такій ситуації в країні розпочнеться тривала політична дискусія, зважаючи на парламентські процедури та наявність політичних сил, які не сприймають Росію як противника.

Як повідомляв Укрінформ, 6 січня після засідання Коаліції охочих у Парижі Президент України Володимир Зеленський, президент Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підписали Декларацію про наміри щодо розгортання багатонаціональних сил.

За словами Стармера, декларація України, Великої Британії та Франції щодо намірів розгортання іноземних сил в Україні у разі укладення мирної угоди створює правову основу для операцій військ країн-партнерів на українській території.

Фото: Nicole Krüger