Підходи до визначення ціни акцій за процедурою squeeze-out мають бути змінені - Федерація роботодавців

Арбітром у визначенні ціни акцій при процедурі обов’язкового викупу має стати регулятор ринків капіталу - Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

Відповідну пропозицію озвучили члени Федерації роботодавців України на круглому столі в Укрінформі.

Сергій Біленький

Член президії ради Федерації роботодавців Сергій Біленький акцентував на тому, що процедура squeeze-out запроваджувалася для стабілізації корпоративного управління та наближення України до європейських практик. Однак зараз вона стала джерелом правової невизначеності та лазівкою для блокування діяльності підприємств.

Андрій Ніколаєнко

"В Україні у межах майже зупиненого фондового ринку виникла ситуація, коли суди починають визначати - за різними підставами, в залежності від аргументації адвокатів - справедливу ціну акцій при squeeze-out", - зауважив народний депутат Андрій Ніколаєнко.

Олександр Задорожний

Адвокат АТ "Укрграфіт" Олександр Задорожний наголосив, що початково squeeze-out був покликаний усунути зі списку акціонерів так звані "мертві душі" й відповідно унеможливити рейдерське захоплення підприємств із використанням міноритарних акціонерів.

"Втім, каменем спотикання стало визначення вартості викупу акцій міноритарних акціонерів", - сказав адвокат.

Так, визначення ціни викупу має проводити незалежний оцінювач. При цьому бізнес заявляє про випадки, коли міноритарні акціонери через кілька років після проведення squeeze-out розпочинають судові процеси, вимагаючи переглянути ціну викупу у бік значного підвищення.

"Суди почали використовувати підхід, за якого вартість має бути не лише ринковою, але й справедливою. Варто зазначити, що немає експертної методики визначення справедливої вартості акцій. Профільні експерти пояснюють, що ринкова вартість і є справедливою", - сказав Задорожний.

Андрій Гінінгер

"Коли європейські країни імплементували Директиву про пропозиції поглинання, вони зазначили, що корегування ціни обов'язкового продажу акцій в усіх країнах ЄС здійснює регулятор. У нашому випадку це Нацкомісія з цінних паперів і фондового ринку", - підкреслив адвокат Групи Метінвест Андрій Гінінгер.

За його словами, корегування ціни проводиться під час процедури squeeze-out, після чого ніяких подальших судових спорів немає.

Роман Кудрицький

Адвокат компанії "Рудь" Роман Кудрицький зазначив, що у процесі викупу акцій має бути регулятор, який має врегулювати питання ціни акцій. На його думку, регулятор має встановлювати ціну викупу акцій, яка є найбільшою.

Представники бізнесу наголосили, що проблема squeeze-out не може бути вирішена односторонньо через судову практику чи законодавчі зміни. Вона потребує балансу між захистом прав міноритарних акціонерів, роллю експертної оцінки, межами судового втручання у корпоративні процеси тощо.

Процедура squeeze-out була запроваджена в Україні у 2017 році відповідно до статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» як інструмент гармонізації корпоративного законодавства з європейськими стандартами. Її метою було завершення корпоративних трансформацій через викуп акцій у формальних власників.

Як повідомлялося, за даними Федерації роботодавців, тільки п'ята частина українських підприємств визначила власні цілі сталого розвитку, що свідчить про недостатню підготовленість бізнесу до ESG-трансформації.

Фото: Євген Котенко, Укрінформ

Фото Укрінформу можна купити тут.