/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Ffc2ce4bbdbfbf7a8ab518f0290c94a48.png)
Памʼяті ентомолога, пластуна Володимира Третяка
Володимир народився 11 вересня 1981 року в Івано-Франківську. Літо хлопець проводив у бабусі в приміському селі Угорники. З дитинства любив ловити жуків, препарував жаб і носив усе живе до хати. Ріс допитливим, багато читав та діставав дорослих численними запитаннями. Збереглися його дитячі зошити, розмальовані динозаврами та акулами. Особливо хлопця вразила книга «Життя комах» француза Жана-Анрі Фабра. Певно, з цієї зачитаної книжки почався його інтерес до ентомології.
У 1987 році пішов у перший клас Угорницької загальноосвітньої школи, де навчався до 9-го класу. У 1996 році розпочав навчання у Природничо-математичному ліцеї в Івано-Франківську (нині ліцей ім. І. Пулюя). Грав у баскетбол. Робив проєкти з метеликами для Малої академії наук.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F2c579154816b0ef60fadc42c1a818ba8.jpg)
З 1994 року Володимир активно пластував у складі самостійного гуртка «Грізлі» в станиці Івано-Франківськ, був гуртковим скарбником. Учасник багатьох пластових заходів, мандрівок та станичного табору «Черемош», що відбувався влітку 1994 року у Верховинському районі.
Після закінчення ліцею вступив на перший курс спеціальності "Біологія" природничого факультету Прикарпатського університету ім. В. Стефаника. Закінчив аспірантуру цього ж навчального закладу за спеціальністю "Екологія": написав дисертацію з екології мух-повисюх, які вміють зависати в повітрі. Детально вивчав життя комах північно-східного макросхилу українських Карпат.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fd4dadc1e6d44fa56653bd96166716301.jpg)
Під час навчання в університеті став співзасновником студентського ентомологічного товариства "Тенакс-17". А також у 2008 році був серед співзасновників науково-популярного журналу "Станіславівський натураліст", де молоді біологи друкували статті про свої дослідження та відкриття.
Як науковець був постійним учасником всеукраїнських та міжнародних наукових конференцій, конгресів, семінарів і симпозіумів.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F72624355184078bcb617f3d4672d28cc.jpg)
Упродовж пʼятнадцяти років працював асистентом кафедри біології та екології ПНУ ім. В. Стефаника. Годин в університеті дедалі меншало, і у 2018 року Володимир пішов. Хоча завжди хотів повернутися до науки.
Оскільки все життя чоловік захоплювався природою та подорожами, то почав працювати менеджером туристичного клубу "Похід в гори", де часто був провідником для туристичних груп.
Володимир обожнював гори, сплави, подорожі, нові світи. Умів насолоджуватись, а не біг марафон. Піднімався на вершини в Чилі, Аргентині, Бразилії, Непалі, на Фуджі в Японії й багато інших.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fc662b471f48daabe17c29d8573cf9e82.jpg)
Усе змінило широкомасштабне вторгнення РФ.
27 лютого 2022 року Володимир отримав повістку та був направлений на військові навчання до Міжнародного центру миротворчості та безпеки (Яворівський військовий полігон). Побув на навчаннях у Львівській області лише три дні. Вночі 13 березня 2022 року по Яворівському полігону вдарили російські ракети, які наводив місцевий пенсіонер-кадебіст. Володимир Третяк отримав поранення, несумісні з життям.
У нього залишилась дружина Ольга, донька Тетяна та батько.
Вічна пам'ять!
Фото: PohodVGory, з відкритих джерел
За матеріалами: Надвірнянський Пласт, Моя наука
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform

