Туринська плащаниця містить численні зразки ДНК: наука з'ясувала, кому вони належать

Які сліди знайшли на полотні?

Результати метагеномного аналізу зразків, зібраних під час офіційної експедиції 1978 року, продемонстрували надзвичайну біологічну складність об'єкта. Науковцям вдалося ідентифікувати ДНК багатьох людей, а також тварин, рослин і грибів, що свідчить про тривалу взаємодію полотна з довкіллям у різні історичні епохи, пише Daily Mail.

Генетичний аналіз людських слідів виявив цілу мозаїку мітохондріальних ліній:

• Зокрема, було знайдено гаплогрупу H33, яка сьогодні найчастіше зустрічається на Близькому Сході, особливо серед етноконфесійної групи, що проживає в Сирії, Лівані та Йорданії.
• акож виявлено лінію H1b, характерну для мешканців Західної Євразії, та H2a2, що є типовою для багатьох європейських популяцій.
• Цікаво, що значна частина ДНК (близько 38,7 відсотка) належить до індійських ліній, що може вказувати на походження ниток або самої тканини з регіонів поблизу долини Інду.

Мікробіологічне дослідження виявило велику кількість бактерій, типових для людської шкіри, таких як стафілококи та кутібактерії, що підтверджує численні контакти полотна з руками вірян та дослідників, йдеться у звіті, що з'явився в bioRxiv.

Знайдені археї, стійкі до високого вмісту солі, можуть вказувати на давню технологію вимочування льону в солоній або морській воді.

Водночас радіовуглецеве датування ниток, використаних для ремонту реліквії після пожеж, підтвердило втручання, що відбувалися у 1534 та 1694 роках нашої ери.

Величезна кількість ДНК різних людей робить практично неможливим виділення "оригінального" генетичного профілю людини, яка могла бути загорнута в це полотно два тисячоліття тому.

Крім людських слідів, плащаниця виявилася справжнім архівом біорізноманіття:

• Серед тваринних ДНК найвагомішу частку (33,3 відсотка) становить червоний корал (Corallium rubrum), який є ендеміком Середземного моря. Це свідчить про перебування реліквії в середземноморському регіоні, де корал здавна використовували для виготовлення прикрас та амулетів.
• Також зафіксовано генетичні сліди домашніх котів, собак, коней, а також сільськогосподарських тварин: курей, свиней, овець, кіз та великої рогатої худоби.
• Присутність ДНК риб, таких як атлантична тріска та кефаль, а також морських ракоподібних, вказує на тісний зв'язок історії артефакту з морськими торговими шляхами.

Рослинний світ, зафіксований на полотні, не менш різноманітний:

• Найбільше виявлено ДНК моркви (30,9 відсотка) та пшениці, зазначає New Scientist.
• Генетичний аналіз моркви показав її схожість із європейськими культиварами 15 – 16 століть, що вказує на пізніші забруднення.
• Також знайдено сліди рослин, які потрапили до Європи лише після подорожей Колумба та Марко Поло, зокрема кукурудзи, помідорів, картоплі й арахісу.
• Присутність ДНК ялини, липи, кропиви та волоського горіха відображає екологічне розмаїття місць, де зберігалася плащаниця.