Особливості операції з видалення грижі на передній черевній стінці в медичному центрі «Геліос»

Грижа передньої черевної стінки — одна з найпоширеніших причин планових хірургічних операцій. Згідно зі статистикою, щороку у світі виконується близько 20 мільйонів герніопластик. Більшість пацієнтів живуть із грижею роками, відкладаючи візит до хірурга, і саме це нерідко ускладнює операцію. Фахівці Центру хірургії та реабілітації «Геліос» проводять видалення гриж https://helyos.com.ua/ua/hirurgiya/zagalna-hirurgiya/likuvannya-grizhi/grizhi-zhivota/hirurgichne-likuvannya-grizh-perednoyi-cherevnoyi-stinki із застосуванням сучасних малоінвазивних методів та сіткових протезів відповідно до актуальних міжнародних протоколів. Розповідаємо детальніше, що це за операції.

Які грижі найчастіше оперують?

Передня черевна стінка має складну будову і складається з кількох шарів — шкіри, підшкірної клітковини, фасцій і м’язів. У ділянках природних або набутих слабких місць може виникати дефект, через який внутрішні органи або їхні частини виходять за межі черевної порожнини, утворюючи грижовий мішок. Найпоширеніші локалізації такі:

• Пахова грижа — найчастіший різновид, переважно у чоловіків. Вміст грижового мішка виходить через паховий канал.
• Пупкова грижа виникає через слабкість тканин навколо пупка. Зустрічається як у дорослих, так і у дітей.
• Грижа білої лінії живота — випинання через апоневроз по середній лінії між мечоподібним відростком і пупком.
• Вентральна (післяопераційна) грижа формується в ділянці рубця після попередніх операцій на животі, схильна до збільшення з часом.

Тип грижі, її розмір і наявність ускладнень визначають підхід до операції. У Центрі хірургії та реабілітації «Геліос» тактику втручання визначають після обстеження з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта.

Як проходить операція: що важливо знати пацієнту

Сучасна герніопластика — це переважно малоінвазивне втручання. При лапароскопічному підході хірург діє через три невеликі проколи: вводить камеру, проводить огляд черевної порожнини і вправляє грижовий вміст. Потім зміцнює дефект синтетичною сіткою, яка з часом вростає в тканини й надійно утримує черевну стінку.

Вибір підходу хірург визначає після обстеження з урахуванням розміру дефекту, попередніх операцій та загального стану пацієнта — саме так планують лікування і в Центрі хірургії та реабілітації «Геліос». Сіткова пластика суттєво знижує ризик рецидиву: раніше цей показник сягав 15% і вище, після впровадження сіток — впав до 1–4%.

Чому зволікати з операцією не варто?

Грижа самостійно не зникає і поступово збільшується. Найсерйозніше ускладнення — защемлення, коли вміст грижового мішка стискається у грижових воротах і порушується його кровопостачання. Це ургентний стан, який потребує термінового хірургічного втручання. Планова операція завжди технічно простіша, проходить у передбачуваних умовах і дає кращий результат — це добре задокументований факт у медичній літературі.

Відновлення після операції

Після лапароскопічної герніопластики більшість пацієнтів виписується наступного дня. Повернення до легкої активності відбувається через 1–2 тижні, до фізичних навантажень — через 4–6 тижнів залежно від обсягу операції. При відкритих втручаннях терміни трохи довші.

Перші тижні після операції важливо дотримуватись рекомендацій щодо навантажень, адже це безпосередньо впливає на те, наскільки добре сітка вростає в тканини й чи не виникне рецидив. Хірурги медичного центру «Helyos» детально пояснює обмеження ще до виписки, а за потреби — скеровує до реабілітолога для складання індивідуальної програми реабілітації.