Європейське лицемірство і брак нашого прагматизму

Чому? Свого часу Греція була прийнята до ЄС виключно з політичних мотивів.

У 1974 році в Греції був повалений режим чорних полковників. Через рік Греція подала заявку на вступ. В 1976 році ЄС розпочав переговори про вступ. Офіційно Греція вступила 1981 року. 

Але справа була в тому, що вона не відповідала критеріям для вступу. Фактично греки просто на папері виконали політичні критерії, а на економічні взагалі забили. Це призвело до того, що політичні інститути були дуже слабкі, а в економіку довелось вливати дуже багато ресурсу, щоб втримати її на плаву.

ЄС ухвалив політичне рішення тому, що був ризик повернення диктатури в Греції під впливом Радянського Союзу. Тобто такий прецедент вже був, і ситуація з нами теж може бути розв’язана політичним рішенням.

Читайте також: Членство в ЄС — не "приз" за стійкість у війні

Однак об’єктивно ЄС не може прийняти країну у війні. Ми маємо бути тверезі в цьому, і не вимагати подібного. 

Натомість ми можемо вимагати, щоб нас прийняли в перший рік після закінчення війни. Це здоровий прагматизм, і для нас фіксування такого зобов’язання — неймовірний успіх. 

Щодо того, що ми не відповідаємо критеріям — то ЄС дуже гнучка конструкція. В ньому існують тисячі перехідних періодів і складних умов. Ми могли б виконувати це все вже перебуваючи у формальній структурі. 

Насправді ж ситуація в міжнародних відносинах зараз така, що велике питання, як буде виглядати ЄС, коли ми таки наблизимось до членства. Я схильний думати, що його існування в майбутньому під дуже великим питанням, яке зрозуміємо після перемоги Альтернативи в Німеччині. Тому точно не варто робити фетиш з членства в ЄС. Як і в НАТО.

Джерело

Про автора. Віктор Андрусів, політичний та громадський діяч, аналітик та публіцист