Фарадж переміг на виборах у Британії, Стармер під загрозою відставки

Правопопулістська партія Reform UK Найджела Фараджа здобула переконливу перемогу на місцевих виборах у Великій Британії 1 травня – лейбористи прем'єра Кіра Стармера зазнали важких втрат у традиційно робітничих регіонах. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на BBC. 

Тріумф «третьої сили»  

За підсумками голосування Reform UK здобула 677 мандатів у радах різних рівнів – усі вони завойовані партією вперше. Лейбористи натомість втратили понад 1300 депутатських місць. Особливо показовим став результат у Теймсайді, що входить до складу Великого Манчестера: там лейбористи вперше майже за 50 років втратили контроль над міською радою, а Reform UK забрала всі 14 виставлених мандатів.

Партія Фараджа захопила контроль над вісьмома органами влади, зокрема в традиційно консервативних Кенті та Стаффордширі. Стармер визнав поразку, однак відмовився залишати посаду прем'єра, заявивши, що не хоче «занурювати країну в хаос». Натомість чимало його однопартійців публічно закликали лідера добровільно піти у відставку. 

Фарадж – переможець, але не без застережень

Фарадж охарактеризував результати як «початок кінця» традиційних партій і заявив, що Reform UK стала «справжньою опозицією» замість консерваторів. Водночас аналітики застерігають: здобуті сотні місцевих мандатів ще не конвертуються в контроль над радами, а сама партія майже не була представлена на місцях, коли ці виборчі округи останній раз змагалися 2022 року.

Вибори до понад 136 місцевих рад Англії та регіональних парламентів Шотландії і Уельсу вважаються найвагомішим тестом суспільних настроїв перед черговими загальними виборами до парламенту, що мають відбутися не пізніше 2029 року. 

Хто такий Фарадж і що він думає про Україну

Найджел Фарадж – один із головних архітекторів Brexit: саме він роками агітував за вихід Британії з ЄС і зрештою досяг свого на референдумі 2016 року. Тривалий час він також стверджував, що розширення НАТО та ЄС на схід буцімто спровокувало Путіна на вторгнення в Україну – заява, яка викликала шквал критики від усього британського політичного спектру.