Переговорна ілюзія закінчилась. Що робити Україні

Цей процес по суті тривав від виборів та інавгурації Трампа, який обіцяв вирішити війну "за одну добу". Але російсько-українська війна не терпить жодних термінів та цифр… 

Згадую заяви про те, що угода "погоджена на 95%", і лишається лише питання Донбасу… 

Провал переговорів насправді був очевидним ще пару місяців тому. І спроба Трампа розв'язати проблему ядерної зброї Ірану за венесуельським сценарієм була частково спробою перекреслити не реалізацію своєї обіцянки досягнути миру в Україні — успішною "маленькою війною" на Близькому Сході. 

Але виявилося, що розвʼязувати війни легше, ніж їх завершувати. 

Читайте також: Росія припиняє мирні тристоронні переговори з Україною — Ушаков

Що далі? 

Ріст цін на пальне дає Росії економічну можливість продовжувати війну. 

Росіяни поки закривали потребу в людях економічними чинниками — високою оплатою за підписання контракту (близько 30 тисяч євро) та щомісячною оплатою 4 тисячі. 

Поки в них є ресурс економічно стимулювати мобілізацію, вони це робитимуть. Але варіант загальної мобілізації лишається у них в запасі. 

Українською перевагою можна вважати фіксацію лінії фронту завдяки розвитку технології дронів і НРК.

На лінії фронту з кілл-зоною атакувати значно складніше, ніж оборонятися. Бо все живе вражають роботи. А без піхоти лінія фронту не може рухатися. 

Це якраз той фактор, який вимагати від агресора посилювати ресурси — людей і інноваційну техніку.

У такому форматі війна може тривати до нового технологічного перелому, коли в когось не зʼявиться нова супертехнологія. Напрямок не секрет — дрони з дистанційним управлінням, подальша роботизація, системи РЕБ. 

Стабільна лінія фронту практично перетворює це в полігон для випробування найновіших технологій. І це починає влаштовувати все більше гравців. Бо ринок сучасної зброї росте по експоненті. 

Читайте також: Росія виходить з перемовин. У Трампа закінчилися карти?

Україна розраховує на кризові процеси в середині Росії, Росія — робить ставку на енергетичний та інфраструктурний колапс в українському тилу. 

Бо тил завжди тримає фронт і забезпечує його. Важка зима і чергова хвиля еміграції жінок і дітей — це чергова мета Москви. Зрештою, якщо населення України драматично скоротиться, Росія вважатиме це своєю перемогою.

Та і технології створюють люди. І виграє той, хто зробить правильну ставку на людський капітал. Хто створить умови, горизонтальні звʼязки, довіру і здорову конкуренцію.

Саме тому корупція в оборонці, система заборон тощо — це екзистенційна проблема.

… Тож висновки такі: переговорна ілюзія закінчилась, війна переходить у фазу технологічного, економічного й людського виснаження, і Україна може перемогти лише як відкрита технологічна держава, а не як маленька копія російського авторитаризму.

Бо маленька авторитарна країна ніколи не переможе велику авторитарну. А от маленька і технологічна — цілком здатна заморозити цей 12-річний конфлікт з ядерною державою.

Джерело

Про автора. Вікторія Сюмар, журналістка, медіаекспертка.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.