Україна відзначає День Героїв: історія свята

Щороку 23 травня в Україні відзначається День Героїв, встановлений на честь українських борців за свободу та незалежність нашої тисячолітньої держави.

Це свято є символом непоборності української нації та її жаги до вільного життя на рідній землі.

Після 1991 року свято стало набувати популярності, особливо у Західній Україні.

Наразі воно не є офіційним, але традиція вшанування героїв 23 травня міцнішає.

Особливо, з огляду на те, що нині українці відстоюють територіальну цілісність та право на вільний вибір розвитку своєї держави.

День Героїв присвятили передусім лицарям Русі-України, козакам Гетьманської Доби, гайдамакам, опришкам, січовим стрільцям, воїнам Армії УНР, ОУН, УПА, героям Небесної сотні та військовим ЗСУ, які зараз віддають свої життя у повномасштабній російсько-українській війні за свободу України.

Історія свята.

Історія свята розпочинається ще в 1941 році, коли Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив щороку 23 травня святкувати День Героїв – у цей день у 1938 році було вбито борця за незалежність України, полковника Армії УНР Євгена Коновальця.

Також у травні пішли із життя кращі сини України ХХ століття: Микола Міхновський, ідеолог українського самостійництва, та Симон Петлюра, головний отаман військ УНР та голова директорії УНР.

Традиції святкування.

До відновлення Україною незалежності свято відзначалося підпільно, а після 1991 року почало набувати розголосу: проводились культурно-масові заходи, офіційні урочистості, покладання квітів, відправлялись панахиди.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році День Героїв набув особливого символізму.

Сотні тисяч українців стали на захист держави, а слово «герой» для багатьох перестало бути лише історичним поняттям – воно стало частиною щоденного життя країни.

Сьогодні українці вшановують не лише героїв минулого, а й сучасних захисників, завдяки яким Україна продовжує боротьбу за свою свободу та незалежність.