Енергія з повітря. Вчені створили біорозкладну батарейку, яка живиться вологістю
Енергія з повітря. Вчені створили біорозкладну батарейку, яка живиться вологістю

Енергія з повітря. Вчені створили біорозкладну батарейку, яка живиться вологістю

Більшість датчиків — чи то медичні пластирі на шкірі, чи сенсори в лісі — мають одну велику проблему: їхні батарейки постійно треба міняти або заряджати.

Команда дослідників із Лондона, Уоріка та Риму вирішила це питання радикально: вони створили генератор, який виробляє електрику прямо з вологості повітря. Пристрій складається з банальних інгредієнтів: желатину, звичайної кухонної солі та активованого вугілля.

Пристрій назвали MEG (Moisture-Electric Generator). Усе геніально просто: під час висихання розчин желатину із сіллю самоорганізується у тришарову структуру. Як тільки на неї потрапляє волога з повітря або навіть з поверхні людської шкіри, всередині починають рухатися іони. Цей рух і створює електричний струм.

Один такий «елемент» видає стабільний вольт протягом місяця, просто «дихаючи» вологим повітрям. Якщо з'єднати їх у ланцюг, можна отримати вже 90 вольт — цього цілком вистачить, щоб засвітити гірлянду з 40 світлодіодів.

Оскільки вихідний сигнал пристрою залежить від рівня вологості, він автоматично стає датчиком. Дослідники вже протестували його як медичний монітор: пристрій відстежує дихання в реальному часі, «чує» мовлення через коливання вологості під час видиху і навіть працює як сенсор наближення без жодного дотику.

Це відкриває шлях до створення електроніки, якій взагалі не потрібні традиційні акумулятори з важкими металами чи пластиком.

Більшість сучасних електронних відходів — це токсичний кошмар, який розкладається століттями. Розробка вчених — повна протилежність. Після того, як пристрій відпрацював свій ресурс, його можна просто закопати в землю, де він повністю зникне за кілька тижнів. Або ж просто розчинити у воді, щоб «зловити» та переробити компоненти. Ніяких токсичних відходів, ніякої шкоди екосистемі.

Д-р Дімітріос Папагеоргіу, співавтор роботи, підкреслює: вони хотіли переосмислити сам підхід до виробництва електроніки. Виявляється, висока продуктивність не обов’язково потребує дефіцитних матеріалів чи складних нанотехнологічних заводів.

Источник материала
loader
loader