Двох посадовців БЕБ викрито на корупції

Служба безпеки та Офіс генерального прокурора ліквідували одразу дві схеми у лавах Бюро економічної безпеки. Правоохоронці затримали посадовців БЕБ, які, за даними слідства, вимагали хабарі за «сприяння» у веденні бізнесу та уникнення кримінальної відповідальності. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на СБУ.

Зазначається, що співробітники СБУ затримали обох посадовців на гарячому. Аналітика Бюро економічної безпеки, який почав працювати у відомстві в лютому 2026 року, було викрито на одержанні неправомірної вигоди від столичного підприємця. Як кажуть правоохоронці, за гроші посадовець «допоміг» бізнесмену отримати ліцензію на право зберігання пального на складах компанії.

«Інший зловмисник – старший детектив Територіального управління БЕБ у Київській області вимагав хабар від фігуранта кримінального провадження за його непритягнення до відповідальності», – вказано в повідомленні.

Наразі затриманим планується повідомити про підозри відповідно до вчинених злочинів за двома статтями Кримінального кодексу:

• ч. 3 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою)
• ч. 3 ст. 369-2 (зловживання впливом).

Триває розслідування для встановлення всіх обставин злочину. Фігурантам загрожує до 10 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Як відомо, в Україні значна частина громадян і представників бізнесу продовжує стикатися з корупцією, однак небагато з них готові повідомляти про такі випадки відповідним органам.

За результатами дослідження «Корупція в Україні 2025: розуміння, сприйняття, поширеність», у 2025 році про досвід взаємодії з корупцією заявили 18,2% опитаних українців. Йдеться, зокрема, про випадки давання чи отримання хабарів. Для порівняння: у 2024 році цей показник складав 18,7%.

У бізнес-середовищі частка тих, хто стикався з корупційними проявами, навпаки зросла. Якщо у 2024 році про такі випадки повідомляли 18% працівників, то у 2025-му – вже 20,6%.

Водночас готовність повідомляти про корупцію залишається невисокою. Серед населення лише 12,4% респондентів заявили, що могли б звернутися до відповідних органів. У бізнесі цей показник становить 21,1%.