Не мир, а повільний, поступовий перехід війни у хронічний стан

Мав кілька довгих розмов з колегами-аналітиками, депутатами парламенту та військовими

Зміст

І практично скрізь була одна й та само тема — чи справді можлива замороження лінії бойового зіткнення вже ближче до листопада цього року, як про це напередодні заявив президент на зустрічі з депутатами своєї фракції? 

Почув багато скепсису. Хоч були й ті, хто з оцінкою погоджуються, мовляв, розрахунок президента базується на тому, що росіяни просто не зможуть наступати навіть з урахуванням потенційної мобілізації. 

Але тут (не маючи розвідданих) можу сказати, що логіка у словах Зеленського дійсно є. Хоч це може бути не обовʼязково листопад чи грудень 26-го. Може бути січень 27-го, а то й навіть березень чи червень.  

Про 2027 рік як можливий етап "висушування" війни я кажу з 24-го. Чому саме наступний рік (звісно, якщо не відбудеться катаклізмів, які неможливо передбачити)? 

Логіка така — ресурс великих наступів уже фактично можна оголошувати завершеним. Ми це бачимо по карті. 

З кожним місяцем не зменшується, а тільки розширюється сіра кілл-зона, яка контролюється з двох сторін безпілотниками. Російська армія уже втратила темп наступу, її наступальний потенціал "сточується". Так само й у нас скорочуються можливості для масштабних контрнаступальних операцій. Це означає, що фронт починає цементуватися сам собою.

Читайте також: Ця війна для Путіна — запорука його політичного та фізичного існування

Чи призведе це до підписання мирної угоди? От тут я дуже сумніваюсь. 

Найімовірніше, ми побачимо щось набагато тривіальніше — повільний, поступовий перехід війни у хронічний стан. 

При цьому ракети та безпілотники в тили можуть якийсь час летіти й далі — по енергетиці, логістиці, тилових об’єктах. ДРГ продовжать працювати. А на окремих ділянках фронту й далі будуть бої за посадки, висоти й села. Просто масштаб війни стане іншим.

"Замороження" буде дуже умовним. Бо де-факто це буде не мир, а щось на зразок вже призабутого АТО — з періодичними спалахами протистояння. І, можливо, без жодного офіційного меморандуму. Путін навряд чи щось підписуватиме з Зеленським апріорі. Причини всім зрозумілі. 

Але цей етап нам принесе вже нові виклики. І вони будуть політичними. 

Вся енергія, яку суспільство роками витрачало назовні, почне розвертатися всередину країни. А це означатиме жорстку (дуже жорстку) внутрішню політику. І потенційні вибори у тому ж таки 27 році. 

Після років великої війни суспільство захоче відповіді на два питання — хто винен, що сталася пʼятилітня повномасштабна війна, і що робити далі? Раджу потенційним кандидатам уже задуматися над цими двома питаннями.

Джерело

Про автора. Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політики

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Теги по теме
Украина Россия Владимир Зеленский Новости Новости политики АТО
Источник материала
loader
loader