Європа нагрівається швидше за інші регіони: чому?

Велика частина Західної Європи потерпає від сильної весняної спеки: нетипово високі температури встановилися повсюди: від Великобританії та Ірландії, Німеччини та Франції – аж до Іспанії та Італії.

Нетипова для весни спека стала результатом утворення «теплового купола». Ця потужна та малорухлива сфера високого атмосферного тиску, що прийшла з Північної Африки, утримує гаряче повітря над Європою, немов кришка на киплячому казані. За даними європейської Служби моніторингу за зміною клімату Copernicus, за останні 25 років подібні погодні системи вже стали звичними у Європі. Вони спричиняють частіші екстремальні хвилі спеки.

«Такі температури колись були винятковими навіть у розпал літа, – зазначає професорка кліматології Імперського коледжу Лондона Фрідеріке Отто (Friederike Otto). – У цій рекордній спеці чітко простежуються ознаки зміни клімату».

28 травня влада Парижа оголосила «помаранчевий» рівень небезпеки через спеку – вперше з початку року

фото: Tom Nicholson/reuters.com

Європа нагрівається удвічі швидше

За її словами, поки що занадто рано оцінювати, наскільки останню хвилю екстремальної спеки посилив парниковий ефект, спричинений викидами від спалювання викопного палива. Однак попередні аналізи теплових хвиль у Європі з 2003 року, проведені кліматологами з британської організації World Weather Attribution, співзасновницею якої є Фрідеріке Отто, показали, що екстремальні погодні явища стали «набагато ймовірнішими та інтенсивнішими через зміни клімату, спричинені діяльністю людини».

В останньому звіті про стан клімату в Європі, опублікованому у квітні, зазначається, що у 2025 році щонайменше на 95 відсотках території континенту середньорічні температури перевищили норму. Сильні хвилі спеки, коли стовпчик термометра піднімався вище 30 градусів за Цельсієм, спостерігалися навіть у північних широтах аж до території за Полярним колом, а температура поверхні моря досягла «найвищого рівня за всю історію спостережень».

«Європа – це континент, де потепління відбувається найшвидше, і його наслідки вже зараз мають серйозний характер», – зазначає Флоріан Паппенберґер (Florian Pappenberger), керівник Європейського центру середньострокових прогнозів погоди – одного з відомств, що підготували цю доповідь.

За наявними даними, Європа нагрівається удвічі швидше, ніж інші регіони у середньому по світу. Середня температура на континенті зросла на 2,5 градуса Цельсія порівняно з доіндустріальним рівнем кінця XIX століття. У світовому масштабі аналітики зафіксували середнє зростання на 1,4 градуса Цельсія.

Чому Європа так швидко нагрівається?

Це прискорене потепління частково зумовлене географічним положенням. Європа межує з Арктикою – єдиним регіоном у світі, який нагрівається ще швидше.

За даними програми ЄС Copernicus, середнє підвищення температури в районі Північного полюса вже перевищило 3,3 °C. Частково це пов'язано з тим, що темніший, вільний від льоду Північний Льодовитий океан поглинає більше сонячного світла, ніж лід, який його відбиває.

Цей процес, відомий як ефект альбедо, спостерігається по всій Європі. Регіони континенту, які колись були замерзлими цілий рік або до пізнього літа, наприклад, високогірні райони Альп, тепер усе частіше залишаються без снігу. Оскільки темніша поверхня відбиває менше сонячного світла назад у космос, потепління прискорилося.

фото: reuters.com

Нестабільні вітри та зміна погодних умов

Вчені також пов'язують потепління в Європі зі змінами у вітрах струменевого потоку – висотного повітряного потоку, який дме в бік Європи із заходу. Ці колись відносно стабільні вітри також зазнали впливу зміни клімату, що призвело до більш екстремальних погодних явищ, які до того ж мають тенденцію затягуватися.

Дослідження 2022 року, проведене під керівництвом Ефі Русі (Efi Rousi), на той час аспірантки Потсдамського інституту досліджень впливу клімату, показало, що періоди, протягом яких струменевий потік розділяється на дві гілки, також почастішали, що призвело до зростання кількості теплових хвиль по всій Європі – особливо на заході.

«У цьому регіоні, який збігається з виходом штормового фронту, що йде з Північної Атлантики в бік Європи, погодні системи зазвичай беруть початок в Атлантиці і тому мають охолоджуючий вплив, – зазначала тоді метеорологиня. – Під час станів подвійного струменевого потоку погодні системи відхиляються на північ, через що над Західною Європою можуть розвиватися затяжні хвилі аномальної спеки».

Чисте повітря сприяє потеплінню планети

Як не парадоксально, але заходи щодо вирішення іншої екологічної проблеми, ймовірно, призвели до посилення потепління в Європі. У звіті «Стан клімату в Європі» за 2025 рік зазначається, що посилення норм якості повітря, запроваджене у 1980-х роках, дозволило знизити рівень забруднення, але й стало причиною підвищення температури.

До набуття чинності норм щодо чистоти повітря крихітні відбиваючі частинки сульфатів і нітратів, що потрапляли в атмосферу з вихлопних газів автомобілів та димових труб заводів, побічно сприяли охолодженню континенту, відбиваючи сонячне світло, і «частково компенсували потепління, викликане збільшенням викидів парникових газів».

В останньому звіті Всесвітньої метеорологічної організації ООН та Британської метеорологічної служби прогнозуються майже рекордні рівні середньорічної глобальної температури в найближчі п'ять років. При цьому фахівці зазначають, що, ймовірно, до 2031 року світ стане свідком нового найспекотнішого року в історії.

фото: reuters.com

Однак кліматологи підкреслюють: це не означає, що світ повинен відмовитися від заходів щодо скорочення викидів. Швидке впровадження відновлюваних джерел енергії з 2000 року вже дозволило уникнути найгіршого сценарію з точки зору тенденції потепління, і на початку травня 2026 року ООН проголосувала за продовження підтримки «швидкої, справедливої та рівноправної відмови від викопного палива».

«Завдання, що стоїть перед нами, є чітким», – заявив тоді генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, закликавши до зусиль з мінімізації підвищення температури заради «побудови безпечнішого, справедливішого та витривалішого майбутнього для всіх».

Мартін Кюблер