Куди поспішає Китай? Закон-2014

Примітка редакції. Головний друг Росії почав переглядати свою мобілізаційну систему тоді ж, коли головний друг Китаю підпалив нам Крим і Донбас. Такий збіг.

27 січня 2014 року в Study Times вийшла стаття, яка обговорювала щойно створену Центральну комісію з національної безпеки. Автори зазначали, що новий орган координуватиме ресурси в межах єдиної системи мирного і воєнного часу.

Це широкий спектр. Він охоплює військові операції, мобілізацію в рамках національної оборони та управління громадською безпекою. За 12 років після цього слід визнати: ці амбіції були реалізовані в усіх сферах влади Компартії Китаю.

Наприклад, масштабні зміни до законодавства, пов’язаного з національною безпекою, зокрема Закон про національну безпеку 2015 року, Закон про національну розвідку 2017 року і Закон про безпеку даних 2021 року. Всі вони поширили зобов’язання у сфері національної безпеки на кожну зареєстровану особу й організацію, включно з тими, що працюють за межами КНР.

Апарат національної безпеки було реструктуровано під більш концентрованим партійним контролем. Стратегія розвитку військово-цивільного злиття вбудувала вимоги національної оборони в цивільні галузі, інфраструктуру і технологічний розвиток.

Тепер уряд рухається до кодифікації цих змін у законі. У квітні Всекитайські збори народних представників (ВЗНП) запропонували проект змін до Закону про мобілізацію національної оборони вперше з моменту його ухвалення у 2010 році. Зміни до закону, який забезпечив правову основу для інтеграції цивільних ресурсів у військові операції і який аналітики пов’язували з подальшою актуальністю маоїстської теорії «народної війни», давно назріли.

Ці зміни відбуваються після тривалого періоду інституційної реформи і реорганізації як у Народно-визвольній армії, так і в системі мобілізації національної оборони (NDMS), частина яких зробила закон 2010 року застарілим — наприклад, закон 2010 року посилався на військові округи, які були ліквідовані й замінені командуваннями театрів у лютому 2016 року.

У 2019 році Центральний комітет партії формально вирішив поглибити структурну реформу NDMS. Згодом, у жовтні 2021 року, Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників тихо оголосив про тимчасове призупинення застосування відповідних положень Закону про мобілізацію національної оборони, поки реформи триватимуть.

Цей союз уже готовий.

Оголошення сигналізувало, що закон буде переглянуто «після того, як реформаторські заходи дозріють» (改革措施成熟后). За цей проміжний період у NDMS були здійснені суттєві структурні зміни, зокрема створення офісів мобілізації національної оборони як органів повсякденної роботи наявних комітетів мобілізації національної оборони; це відбулося переважно наприкінці 2022 року і на початку 2023 року.

Пояснювальний матеріал у People’s Daily, посилаючись на завершені інституційні реформи і призупинення відповідних положень у 2021 році, позначив ситуацію таким чином: момент для законодавчого перегляду нарешті настав.

Згідно з пояснювальною запискою, оприлюдненою ВЗНП, зміни стосуються шести сфер:

• удосконалення загальних положень — наприклад, дотримання партійного керівництва;
• коригування структури організаційного керівництва;
• удосконалення базової робочої системи мобілізації;
• створення системи розбудови резервних сил і призову;
• удосконалення системи стратегічного матеріального резерву;
• зміцнення системи пропаганди та освіти у сфері мобілізації національної оборони.

Мобілізація підтримує інтегровану національну стратегічну систему і спроможності. Нові зміни практично гарантують, що партійне керівництво може в будь-який момент активувати всю вагу військових, цивільних, економічних і соціальних ресурсів країни і спрямувати їх на стратегічні цілі.

«Китайський мир» замість російського.

Це здійснюється через модернізовану систему мобілізації національної оборони, яка є операційним компонентом того, що партія називає «інтегрованою національною стратегічною системою і спроможностями» (INSSC; 体化国家战略体系和能力) — концепції сукупної державної сили, розрахованої в категоріях «комплексної національної могутності» (CNP; 综合国力).

INSSC призначена для того, щоб у момент конфронтації вся національна могутність держави могла бути застосована як єдина сила. Генеральний секретар Сі Цзіньпін уперше згадав її у своїй доповіді на XIX з’їзді партії в жовтні 2017 року, яка закликала до побудови INSSC паралельно з «поглибленням розвитку військово-цивільного злиття» і «вдосконаленням системи мобілізації національної оборони».

Проект 15-го п’ятирічного плану став першим, у якому INSSC присвячено повноцінний розділ. У ньому прямо йдеться про посилення координації військово-цивільного стратегічного планування, узгодження політик і спільне використання ресурсів.

Зокрема, він закликає до «дотримання принципу військово-цивільної інтеграції та інтеграції мирного і воєнного часу, прискорення розбудови спроможностей мобілізації національної оборони, зміцнення розбудови резервних сил, координації систем мобілізації та управління надзвичайними ситуаціями, а також поглиблення спільного будівництва і спільного використання сил, важливих об’єктів і обладнання подвійного призначення».

Не лише Радуцький торгував масками?

У центрі INSSC перебуває злиття інтересів національного розвитку з інтересами національної оборони в межах єдиного порядку денного. Сі Цзіньпін у березні 2023 року описав INSSC як стратегічне розгортання з огляду на «краще загальне планування розвитку і безпеки та краще загальне планування економічного будівництва і будівництва національної оборони».

Законопроект про мобілізацію та національну оборону від 2026 року — той документ, який закріплює це злиття. Якщо закон 2010 року мав на меті захист суверенітету, возз’єднання, територіальної цілісності та безпеки, то версія 2026 року додає «інтереси розвитку» (发展利益), що у вжитку КНР охоплює економічну безпеку, доступ до ресурсів, закордонні активи й технологічний розвиток, а не лише територіальні загрози.

Ця зміна узгоджує закон із переглянутим у 2020 році Законом про національну оборону, який уже дозволяв запуск мобілізаційної системи у випадку загрози інтересам розвитку держави. Власне, так ми отримуємо ще одне підтвердження, що цей механізм дійсно охоплює «інтереси розвитку».

Далі буде