Фальсифікація історії через мистецтво. Розмова про «Червону руту» Театру Заньковецької

Про коня, Юлію Тимошенко, конфуз на сцені столичного театру і велику брехню, номіновану на найпрестижнішу премію…

Після публікації першої частини інтерв'ю з Анатолієм Хостікоєвим я отримав десятки повідомлень: «Коли буде продовження?» «А де друга частина?»… І ось вона.

Друга частина великої розмови з людиною, яка понад пів століття творить історію українського театру. Тут немає заготовлених відповідей. Лише факти, які може розповісти очевидець.

Як на мене, найважливіша тема – фальсифікація історії через мистецтво. Хостікоєв волає про те, що суперпопулярна «Червона рута» львівського театру Заньковецької просто брехлива. І цю брехню намагалися канонізувати – виставу висували на Шевченківську премію…

Отже, в другій частині говоримо про:

• «Червона рута» Театру Заньковецької: «Ну, це ж суча брехня!».
• Дружина Данченка помирала у хоспісі…
• «Бенюк і Хостікоєв». Куди зникла легендарна театральна компанія?
• Андрій Жолдак. Чому повернення в Україну завершилося провалом?
• Зіграв Воланда у «Майстрі та Маргариті». Чи треба плакати за Булгаковим?
• Лія Ахеджакова, Олег Басілашвілі… Хороші руські існують?
• «Ми з Бенюком отримали від Тимошенко пропозицію…».
• Чому пішов з політики?
• Сини-актори. За що переживає батько?
• «Ользі Сумській, рідній тітці, не слід було принижувати небожа!».
• Про здоров’я та боксерський поєдинок з Міккі Рурком.
• Ким сьогодні себе відчуває секс-символ 90-х.

Відразу перепрошую за заголовок. Як редактора цей вибір довго мучив мене. Але невеличке маркетингове дослідження показало, що саме на це клікне найбільше читачів.