Ми хочемо бачити перемогу України в цій війні: інтерв'ю Лори Лумер 24 Каналу
Ми хочемо бачити перемогу України в цій війні: інтерв'ю Лори Лумер 24 Каналу

Ми хочемо бачити перемогу України в цій війні: інтерв'ю Лори Лумер 24 Каналу

Відома американська блогера та інфлюенсерка Лора Лумер, яку називають одним з найгучнішим голосів політичної течії MAGA прибула до України, щоб побачити війну на власні очі та дізнатися правду про неї, оскільки раніше цьому заважала російська пропаганда.

Лора Лумер, яка сама має українське коріння, відвідала Київ, сама пережила російські обстріли та побачила на власні очі страшні руйнування, вона також побувала у прифронтовій зоні.

Блогерка також взяла інтерв'ю у президента України Володимира Зеленського, маючи змоги задати тому будь-які питання.

Про свої враження від візиту до України пані Лумер розповіла в інтерв'ю журналістці 24 Канала Наталії Луценко. Інтерв'ю відбувалося в серці Києва – на Майдана Незалежності.

Бесіда пройшла англійською у форматі відео, 24 Канал переклав розмову і подає її текстову версії.

Президент Трамп має втрутитися, так само як він і обіцяв втрутитися

На вашу думку, як ця війна Росії проти України може закінчитися, якщо враховувати, що наш ворог такий агресивний і непередбачуваний?

Я думаю, що завершення цієї війни потребуватиме багатофакторного підходу. Я думаю, що президент Трамп має втрутитися, так само як він і обіцяв втрутитися. Це було його передвиборче зобов'язання — він сказав, що особисто завершить війну між Україною та Росією.

Здається, має бути посередник, правда? Тому що ці дві країни, Росія й Україна, не змогли самі завершити цю війну. І ви маєте рацію: здається, що Володимир Путін є агресором більше, ніж президент Зеленський.

Очевидно, Україна має захищатися від усіх цих балістичних ракет і дронів. Я тут уже трохи більше тижня і змогла побачити це на власні очі.

WhatsApp Якщо Telegram заблокують Не губіть 24 Канал – підписуйтеся на нас у WhatsApp Додати

У вас немає способу захистити себе від балістичних ракет, тому що у вас немає ракет Patriot. Я б не сказала, що Україна програє. Але якщо говорити про те, хто зараз має більше втрат у сенсі людських жертв, то це Україна, тому що вам відчайдушно потрібен захист від балістичних ракет, які запускають у житлові райони.

Вони навмисно цілеспрямовано б’ють по цивільних. Я була в McDonald’s. Я була абсолютно шокована. Моя щелепа просто впала від побаченого, коли я побачила цілі поверхи житлових багатоквартирних будинків, повністю зруйнованих. Це божевілля.

Усі ми знаємо, що американський президент дивиться на вас, він вас слухає. Ви мали з ним якісь розмови або телефонні дзвінки, поки ви тут? Він хвилюється за вас?

Я справді близька до президента, але не є лобісткою і не приїхала сюди з політичною місією. Я тут як незалежна журналістка Лора Лумер.

Це важливо розуміти, адже я не зареєстрована як лобіст. Водночас я хотіла б, щоб Україна отримала ракети Patriot для самозахисту. Але потрібно чесно говорити і про те, що Сполучені Штати зараз самі стикаються з дефіцитом боєприпасів

Ми також вичерпали значну частину власних ракет Patriot, ведучи війну в Ірані. А ці ракети Patriot виготовляють дуже довго. На їхнє виробництво потрібно 18 місяців. Кожна коштує 3,6 мільйона доларів, і в нас немає безмежного запасу.

Тож очевидно, що безпека нашої країни, Сполучених Штатів Америки, стоїть першою. Було б чудово, якби існував спосіб масово виробляти ці ракети Patriot, щоб наші союзники та такі країни, як Україна, могли їх отримувати. Але це не так просто, як: "Ну що ж, чи дасть США Україні ракети Patriot?" Люди мають розуміти, що в самих Сполучених Штатах теж є нестача.

Інтерв'ю Лори Лумер 24 Каналу – дивіться відео:

Візит до Харкова

Ви були на лінії фронту? Я чула, що ви були близько до неї?

Так, я була в Харкові. Безпекові служби, звісно, не дозволили мені поїхати прямо на фронт. Але якщо говорити про те, наскільки близько мене готові були підпустити, то це було приблизно 30 миль від лінії фронту, так мені сказали.

Яке було ваше враження від візиту?

Я була в місті, бачила там багато руйнувань. Це дуже боляче й дуже шокує — бачити розбиті художні музеї, розбиті церкви, розбиті багатоквартирні будинки.

Дуже сумно бачити житлові райони, вкриті уламками, шрапнеллю й фрагментами ракет. Мені навіть дали кілька таких уламків, щоб я забрала їх із собою. А ще побачити дитячі іграшки, розкидані всередині…

Я маю на увазі, що, думаю, всі в Сполучених Штатах усвідомлюють, наскільки жорстокою є ця війна. Я не думаю, що хтось заперечує її жорстокість. Питання лише в тому, де провести межу в тому, наскільки далеко США мають заходити у своє залучення.

Ми — країна з майже 40 трильйонами доларів боргу. І хоча ми співчуваємо людям України, і Сполучені Штати, і президент Трамп хотіли б бачити, що ця війна завершується, я думаю, що американці втомилися оплачувати рахунки за кожну війну, особливо коли так багато наших власних громадян стикаються з труднощами.

У нас була інфляція, як я вже сказала, 40 трильйонів доларів боргу. Ми щойно вийшли з катастрофічної адміністрації Джо Байдена, з байденівською інфляцією, відкритим кордоном. У США багато бідності. У нас є бездомні ветерани, правда? Тому це не про те, що американці ненавидять Україну чи українців. Просто гроші не ростуть на деревах, і в нас немає нескінченного джерела грошей, щоб допомагати всім, навіть якщо ми й хотіли б.

Особисто я вважаю, і це моя особиста позиція, що Україна має отримати доступ до ракет Patriot, щоб захищатися від Росії. Я особисто хочу, щоб Україна перемогла у цій війні проти Росії.

Ви бачили, як генерал Кейн днями давав свідчення в Сенаті США і сказав, що хоче, щоб Україна перемогла, так? Так, я це чула. І ви бачили, як Марко Рубіо днями зустрічався з Лавровим на Філіппінах. І він (Лавров – 24 Канал) висміював смерть американських солдатів в Ірані, коли його запитали журналісти, чому Росія постачає зброю іранцям та передає їм супутникові знімки, щоб ті вбивали американських військових.

Я думаю, всім очевидно, або принаймні мало б бути очевидно, що ми хочемо бачити перемогу України в цій війні. Але питання в тому, як саме це станеться.

Реакція на звинувачення в проросійських поглядах і вплив пропаганди Кремля

Мільйони людей дивляться і слухають вас. Багато з них — проросійські. Після того, як ви зізналися, що перебували під впливом російської пропаганди, вони стежать за вами? Вони змінюють свою думку? Як ви можете це відстежити?

Є люди, які зараз починають відкривати очі й кажуть: "Ого, знаєте, Лора Лумер переконала мене також переоцінити частину інформації, яку я споживав, і я розумію, що мене теж було піддано впливу російської пропаганди". Деякі це визнають.

А є й такі, які люто атакують мене й кажуть, що вони дуже незадоволені мною, більше не стежать, думають, що я продалася.

Один проросійський акаунт вигадав брехню і сказав, що мені нібито заплатили 2 мільйони доларів урядом України, щоб я приїхала сюди, наче для того, щоб... ну, знаєте... бути пропагандисткою України, що неправда.

Мені не платили. Уряд не платив за мою поїздку в Україну. Я навіть не знала, що зустрінуся з президентом Зеленським.

Ви не знали?

Ні, не знала. Я дивилася інтерв'ю. Воно було чудове. Дякую. Він побачив мене тут, і тоді його офіс захотів зі мною зустрітися. Ось так це й сталося, бо я не планувала це інтерв'ю до приїзду сюди.

Враження від зустрічі із Зеленським і розмова про переговори

Яке у вас враження від нього? Тобто від зустрічі в Україні?

Яне дуже добре його знаю, але мені було приємно з ним познайомитися і поговорити.

Очевидно, раніше в мене було про нього негативне враження, правда? Але він був дуже люб'язний, дуже щедрий на свій час.

Київ був під ракетною атакою буквально за кілька годин до цього, і той факт, що президент вашої країни знайшов час, щоб сісти зі мною в відкритому просторі в Маріїнському палаці, був дуже щедрим з його боку.

Я знаю, що він дуже зайнята людина і що він — президент воєнного часу. Тож це була дуже коректна зустріч. І я сподіваюся, що його зустріч із президентом Трампом цього тижня пройде добре.

Я сподіваюся, що ми ухвалимо законопроєкт про санкції проти Росії й Ірану. Я знаю, що президент Зеленський збирається бути присутнім на похороні сенатора Грема. І, сподіваюся, ми побачимо кінець цієї війни.

Можливо, посилені вторинні санкції справлять серйозний економічний тиск на Росію, який змусить її сісти за стіл переговорів. Але я також особисто думаю, що перемовники Стів Віткофф і Джаред Кушнер, яких я обох дуже добре знаю і дуже люблю, мають приїхати до Києва, правда?

Я не приїхала з урядовою делегацією, і ви бачите тут, що я жива. Мене не атакував дрон. Мене ще не вбили дроном, так? Дякувати Богу. Мене ще не вбила балістична ракета. Дякувати Богу, правда? Мені ще треба повернутися.

Але я кажу це тому, що вони подорожують із набагато сильнішим захистом, і я особисто почувалася б у більшій небезпеці, якби їхала до Москви, де отруюють людей і відомі тим, що використовують усі ці методи КДБ, щоб усувати тих, хто їм не подобається, ніж якщо б я їхала до Києва.

Тож я думаю, що вони мають проводити зустрічі в Києві. Я б дуже хотіла побачити, як президент Трамп колись відвідає Україну.

І якщо вони (Кушнер і Віткофф – 24 Канал) поки не збираються приїжджати до Києва, тоді, можливо, можна обрати нейтральне місце, тому що я не думаю, що зустрічі мають відбуватися в Москві, коли там планують убивати американських солдатів.

Американці, українці, євреї та спростування кремлівського наративу про нацизм

Ви бачили, що тут також поховані американці?

Так, я бачила.

Ви знаєте, що Росія бреше, коли каже, ніби тут у нас нацисти. Яка ваша відповідь зараз?

Це найбільша брехня... Я щойно купила це в Україні (зірку Давида – 24 Канал). Я бачила це. Я купила це буквально тут, за рогом, біля церкви поруч із моїм готелем. І дуже мила, чарівна, літня українська православна жінка продала це мені. Тож, як бачите, тут немає нацистів.

І я збираюся це носити, бо справді в це повірила. Я думала, що у вас країна, повна нацистів, тому що я вірила в існування батальйону АЗОВ, бачила фотографії з гітлерівськими прапорами й свастиками. І як єврейка-американка я дуже цим переймалася.

Але тепер я розумію, що це неправда. Я зустріла рабина Асмана, чий син загинув. Я не... Я впевнена, що у нього є фотографія тут, на Майдані, який нині перетворився на величезний цвинтар. Але я насправді бачила тут в Україні багато єврейської присутності.

Коли я була в Дніпрі, я побачила найбільший єврейський культурний центр — це було неймовірно. Найбільший у світі. Найбільший єврейський центр у світі саме в Дніпрі, пов'язаний із ребе.

І тут, у синагозі, це теж неймовірно. Стільки євреїв. Я також дізналася, що нацизм і антисемітизм в Україні є незаконними.

У нас у Сполучених Штатах навіть немає законів, які це прямо забороняють. Тож я б сказала, що, ймовірно, бути євреєм у воєнній Україні безпечніше, ніж бути євреєм на вулицях Нью-Йорка в Америці, з Мамдані (мером Нью-Йорка Зохраном Мамдані, якого блогерка називає "джихадистом, комуністом, мусульманським мером, який ненавидить євреїв" – 24 Канал).

Я так думаю. Я відчуваю, що мені було б набагато безпечніше на вулицях Києва як єврейці, ніж на вулицях Нью-Йорка.

Це інтерв'ю було скорочено та виправлено для кращого розуміння аудиторією.

Источник материала
loader
loader