SpaceX хоче перенести центри ШІ в космос, а Китай будує їх у пустелі

Електроенергія поступово стає одним із головних обмежень для розвитку штучного інтелекту. Поки SpaceX Ілона Маска розглядає можливість створення орбітальних центрів обробки даних, Китай обрав інший шлях — розміщувати великі ШІ-потужності там, де є доступ до дешевої відновлюваної енергії.

У Внутрішній Монголії компанія Envision Group почала експлуатацію першої черги нового ШІ-кампусу. Його потужність становить 120 МВт, і вона вже розподілена між великими китайськими технологічними компаніями. У майбутньому кампус планують розширити до понад 2 ГВт. Близько 80% електроенергії має надходити безпосередньо від прилеглих вітрових електростанцій.

SpaceX у січні подала заявку до FCC на розгортання до мільйона супутників, які можуть працювати як орбітальні центри обробки даних. У червні компанія розповіла про супутник AI1 із сонячними панелями розмахом близько 70 метрів та обчислювальною потужністю близько 120 кВт. Перевага космосу — майже постійне сонячне світло та відсутність залежності від наземних електромереж. Однак така система потребує значного здешевлення запусків.

Envision робить ставку на іншу модель. У Чифені компанія створює автономний кампус потужністю 2 ГВт, де вітер, сонце, накопичувачі, водень та обчислювальні ресурси працюють як єдина система. За даними компанії, це дозволяє забезпечувати понад 60% стабільної зеленої енергії для обчислень і скоротити витрати на енергію більш ніж на 40%. Envision також заявила про план створити до 5 ГВт пустельних ШІ-потужностей до 2030 року.

Головна різниця між підходами вже очевидна. Орбітальні ЦОД SpaceX поки залишаються перспективним проєктом, який залежить від розвитку Starship і вартості запусків. Китайська модель Envision уже переходить до практичної експлуатації та обслуговування клієнтів. Саме тому доступ до дешевої й стабільної відновлюваної енергії може стати одним із ключових факторів майбутньої гонки за ШІ-потужності.