Які дослідження допомагають запобігти інсульту?

Вступ

Інсульт часто здається раптовою подією, але насправді зміни в судинах розвиваються роками. Підвищений холестерин, атеросклероз, порушення згортання крові, цукровий діабет чи артеріальна гіпертензія поступово збільшують ризик гострого порушення мозкового кровообігу. Саме тому у сучасній медицині важливе не лише лікування, а й профілактика можливих проблем.

Одним з найважливіших досліджень для оцінки здоров’я судин та раннього виявлення ризиків інсульту єліпідограма – комплексне дослідження жирового обміну. При цьому ключове значення має не просто рівень окремих жирів, а їхнє співвідношення – коефіцієнт атерогенності який є надійним прогностичним маркером судинних катастроф (інфарктів та інсультів) та атеросклерозу.

За даними American Heart Association та World Stroke Organization, до 80% випадків інсульту можна попередити завдяки контролю факторів ризику та своєчасним обстеженням. Що це означає на практиці?

Регулярні профілактичні обстеження та вчасна корекція способу життя дозволяють запобігти судинній катастрофі у 8 людей з 10. Тобто, якщо ви будете пильно ставитися до свого здоров'я та контролювати показники – з величезною ймовірністю залишитеся активними, енергійними та без проблем із серцем щонайменше років до 80. Ви самі вирішуєте, у яку статистику потрапити.

Причини виникнення інсульту

Інсульт – це гостре порушення кровообігу в головному мозку, через яке нервові клітини не отримують достатньо кисню та поживних речовин. Залежно від механізму виникнення виділяють два основних типи інсульту:

• Ішемічний інсульт виникає, коли кровоносна судина, що живить мозок, перекривається тромбом або атеросклеротичною бляшкою. У результаті певна ділянка мозку залишається без кровопостачання, нейрони гинуть. Це найпоширеніший сценарій, де прогноз залежить від швидкості розчинення тромбу.
• Геморагічний інсульт виникає через розрив судини та крововилив у тканини мозку. Найчастіше причиною такого стану стає та сама атеросклеротична бляшка, яка «роз’їла» стінку судини, або аневризма, яка призвела до стоншення і розтягнення стінки судини. При цьому неконтрольоване підвищення артеріального тиску, призводить до того, що судина лопається, і кров виливається прямо в тканини мозку, стискаючи їх. Цей тип є значно агресивнішим, а прогноз – набагато серйознішим, адже лікарям доводиться боротися не просто з голодуванням мозку, а з гематомою в обмеженому просторі черепа.

Шкала SCORE2 (та SCORE2-OP для людей старше 70 років), яка зараз є золотим стандартом Європейського товариства кардіологів (ESC), оцінює 10-річний ризик першої серцево-судинної катастрофи (інфаркту чи інсульту). Вона чітко ділить усі показники на дві категорії: де він змінити нічого неможливо, а де може повністю змінити свій прогноз.

1. Немодифіковані фактори ризику (не можемо змінити) – це вроджені або біологічні константи. Вони закладені в саму математичну матрицю SCORE2 як базовий рівень загрози:

• вік (найпотужніший чинник). Що старша людина, то вищий базовий ризик через природне старіння та знос судинної стінки;
• стать – чоловіки мають вищий ризик у молодшому віці. У жінок ризик стрімко наздоганяє чоловічий після настання менопаузи, коли зникає захисний ефект естрогенів;
• регіон проживання (географічний ризик). SCORE2 ділить країни на 4 зони за рівнем смертності від серцево-судинних хвороб. Україна, на жаль, офіційно належить до зони дуже високого ризику (Very High Risk). Це означає, що за однакових досліджень українець та француз матимуть абсолютно різний підсумковий бал за шкалою – у нас він автоматично вищий через генетичні особливості популяції, екологію та загальнодержавний рівень охорони здоров'я.

Важливий медичний нюанс: офіційно сімейний анамнез (спадковість) не вшитий всередину самої таблиці SCORE2, але гайдлайни ESC вимагають коригувати результат у бік підвищення, якщо у батьків чи сибсів був ранній інсульт або інфаркт (до 55 років у чоловіків, до 65 років у жінок).

2. Модифіковані фактори ризику (на що ми прямо впливаємо). Це якраз ті змінні, які пацієнт разом із лікарем може (і повинен) «крутити» в бік зменшення, щоб виграти роки активного життя:

• статус куріння. У шкалі SCORE2 це бінарний показник: «курить/не курить». Тютюнопаління викликає хронічний спазм судин та пошкоджує їхній внутрішній шар (ендотелій), що миттєво подвоює ризик катастрофи;
• рівень систолічного («верхнього») артеріального тиску. Шкала враховує показники від 100 до 179 мм рт. ст. Що вищий тиск, то сильніше він виснажує судинну стінку.
• холестерин ЛПНП (або ХС-не-ЛПВЩ). Сучасна шкала SCORE2 замість загального холестерину використовує показник холестерину не-ЛПВЩ (Non-HDL cholesterol) – це весь «поганий» та агресивний холестерин разом узятий (загальний холестерин мінус «хороший»). Це прямий маркер швидкості розвитку атеросклерозу.

Отже, щоб мати здорові судини та серце, ви не можете змінити свій вік чи те, що ви народилися в Україні (немодифіковані фактори). Але ви можете кинути курити, вчасно виявити підвищений холестерин не-ЛПВЩ регулярними обстеженнями та знизити його завдяки способу життя, підібрати терапію для стабілізації артеріального тиску (модифіковані).

Окреме значення має система згортання крові. У нормі організм підтримує баланс: кров має бути достатньо рідкою, щоб вільно рухатися судинами, але водночас швидко згортатися при пошкодженні. Якщо цей баланс порушується і зростає схильність до тромбоутворення, підвищується ризик закупорки судин.

Ранні ознаки проблем із судинами

За даними наукових досліджень, опублікованих у журналі Neurology (офіційному виданні Американської академії неврології), попереджувальні сигнали можуть з'являтися за сім і більше днів до гострого порушення мозкового кровообігу, і потребують невідкладного лікування для запобігання серйозного ушкодження мозку.

Найважливішим таким сигналом вважається транзиторна ішемічна атака (ТІА) – стан, який по-простому називають мікроінсультом, але це неправильно, бо цей стан є повністю оборотним, тобто кровотік відновився до того, як нейрони встигли остаточно загинути (не сформувався інфаркт мозку). Це повноцінний судинний криз та найгучніший попереджувальний сигнал організму і ризик розвитку справжнього, інвалідизуючого інсульту в перші кілька діб після ТІА є колосальним. Це раптове, але тимчасове порушення кровопостачання ділянки мозку: симптоми нагадують справжній інсульт, проте минають самостійно, найчастіше протягом кількох хвилин, рідше – до доби. За даними наукових досліджень Національного інституту неврологічних розладів та інсульту США (NINDS), близько третини людей, які пережили таку атаку, протягом наступних років переносять повноцінний інсульт. Це серйозний сигнал про те, що варто якомога швидше звернутися до лікаря.

Розпізнати тривожні симптоми допомагає проста та добре відома схема, яку використовують у невідкладній медицині: раптова асиметрія обличчя, коли одна його половина наче «провисає»; слабкість або оніміння в одній руці, яка мимовільно опускається, якщо людину просять підняти обидві руки; порушення мовлення – нечітка, змазана або незрозуміла мова. Якщо хоча б одна з цих ознак проявилася раптово, це привід діяти невідкладно.

До інших ранніх сигналів, на які варто звертати увагу, належать: раптове запаморочення та втрата координації, несподіване погіршення зору на одне або обидва ока, відчуття сильного та незвичного головного болю без очевидної причини, а також раптова сплутаність свідомості чи труднощі з розумінням мовлення оточуючих. Навіть якщо подібні симптоми минають протягом години, ризик повторного, вже значно серйознішого епізоду залишається підвищеним протягом наступних 48 годин.

У більшості випадків транзиторні атаки виникають через ті самі причини, що й справжній інсульт: на стінках артерій поступово накопичуються атеросклеротичні бляшки, які звужують просвіт судини або провокують утворення тромбу, що тимчасово перекриває кровотік.

До окремої групи ризику належать люди старші 55 років – за даними наукових досліджень, опублікованих у журналі Aging (PubMed), ризик виникнення інсульту подвоюється кожні десять років після досягнення цього віку, а близько трьох чвертей усіх інсультів трапляється у людей від 65 років і старше. Підвищують ризик також артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, миготлива аритмія, куріння та зловживання алкоголем.

Важливо! Будь-який раптовий, навіть короткочасний неврологічний симптом свідчить про те, що судинна система потребує негайної консультації лікаря та комплексної лабораторної діагностики.

Обов'язкові дослідження для запобігання інсульту

Профілактична діагностика – це не один окремий аналіз на інсульт, а декілька важливих досліджень, які дозволяють оцінити стан судин деталізовано: що відбувається з жировим обміном, чи в нормі система згортання крові, чи не накопичуються в судинах токсичні речовини, і чи не розвивається хронічне запалення судинної стінки.

Першим і основним дослідженням є оцінка ліпідного профілю. Ліпідограма показує не лише загальний рівень холестерину, а й те, як він розподілений між фракціями – «корисними» ліпопротеїнами високої щільності та «шкідливими» ліпопротеїнами низької щільності.

Програма ліпідного скринінгу (згідно з гайдлайнами ESC)

Коли та кому починати?

• Усім чоловікам від 40 років та жінкам від 50 років (або після настання менопаузи) – навіть за ідеального самопочуття та відсутності скарг. Скринінг проводиться 1 раз на 5 років
• У будь-якому віці (навіть у 20 років), якщо є хоча б один обтяжуючий чинник: куріння, підвищений артеріальний тиск, надмірна вага, цукровий діабет або якщо у батьків чи близьких родичів були ранні інфаркти чи інсульти. У цьому разі частоту обстежень лікар визначає індивідуально.

Що саме входить у правильний лабораторний комплекс?

Сучасне дослідження жирового обміну – це не просто «кров на холестерин». Повноцінна ліпідограма включає 4 обов'язкові показники та 1 головний розрахунковий маркер:

• Загальний холестерин: базовий маркер. Загальна кількість жироподібних речовин у крові. Сам по собі малоінформативний, оскільки не показує, яких саме фракцій більше – «хороших» чи «поганих».
• ЛПВЩ (ліпопротеїни високої щільності): «Хороший» холестерин. Працює як очисник судин: збирає надлишки жиру зі стінок артерій та транспортує їх у печінку для утилізації.
• ЛПНЩ (ліпопротеїни низької щільності): «Поганий» холестерин. Головний будівельний матеріал для атеросклеротичних бляшок. Саме його молекули застряють у пошкоджених стінках судин і перекривають кровотік.
• Тригліцериди – джерело енергії. Жири, які є основним джерелом енергії, але їхній надлишок суттєво прискорює ураження судин.
• Холестерин не-ЛПВЩ (Non-HDL) – головний прогностичний показник за SCORE2. У лабораторії Діла показник входить у дослідження «Ліпідограма» та Ліпідограма розширена». Це сумарний показник усіх шкідливих фракцій холестерину. Він вираховується автоматично: від загального холестерину віднімають «хороший» (ЛПВЩ). Отримане число демонструє весь об'єм жирів, що прямо зараз атакують ваші судини.

Важлива зміна в правилах підготовки: сучасні міжнародні настанови дозволяють здавати ліпідограмму не натщесерце (достатньо 3–4 годин голодування без відмови від води), оскільки для оцінки довготривалого ризику інсульту випадкові коливання жирів після їжі не мають критичного значення. Це значно полегшує чекап та вибір часу для візиту в лабораторію.

Для детальнішої оцінки судинних ризиків у Діла доступний Комплекс №272 «Скринінг судинних ризиків», до якого належать гомоцистеїн та с-реактивний білок – два показники, які особливо важливі для перевірки стану судин. Гомоцистеїн – амінокислота, що утворюється в організмі в процесі обміну метіоніну. Якщо її рівень підвищується, вона безпосередньо ушкоджує внутрішню стінку судин і є незалежним фактором ризику розвитку атеросклерозу та тромбозу. Нормальний обмін гомоцистеїну залежить від достатнього рівня вітамінів В12, В6 та фолієвої кислоти, тому Діла рекомендує перевіряти їх одночасно. С-реактивний білок, в свою чергу, вказує на хронічне запалення судинної стінки – ще один механізм, що прискорює розвиток атеросклерозу навіть за нормальних показників холестерину.

Також важливо оцінити систему згортання крові. Коагулограма показує, чи не схильна кров до надмірного тромбоутворення. До важливих досліджень належать фібриноген, протромбіновий час, активований частковий тромбопластиновий час та D-димер. Важливо розуміти: це дослідження не прогнозує інсульт і не тестом на інсульт. D-димер показує, чи йде в організмі активний процес розпаду вже утворених тромбів. Його підвищення – це не діагноз, а сигнал для лікаря, що потребує негайного пошуку причини (наприклад, тромбозу вен).. Якщо є підозра на спадкову схильність до тромбозів, лікар може призначити Комплекс №11 «Діагностика тромбофілії».

Як часто потрібно здавати аналізи після 40 років?

Чоловікам варто почати регулярний контроль ліпідного профілю з 45 років, жінкам – з 55, здаючи ліпідограму раз на 1–2 роки за відсутності факторів ризику. Після 65 років таке дослідження рекомендують проходити вже щорічно.

Якщо ж є зайва вага, підвищений тиск, цукровий діабет, спадкова схильність до серцево-судинних захворювань або шкідливі звички, контроль варто проводити частіше – щонайменше раз на рік, а за рекомендацією лікаря ще частіше. Гомоцистеїн та коагулограму зазвичай перевіряють раз на рік або за окремими медичними показаннями, наприклад, при підозрі на порушення згортання крові чи спадковій схильності до тромбозів.

Комплексна діагностика в лабораторії Діла

Щоб оцінити реальний стан судин та вчасно попередити ризик інсульту, в Діла розроблено готові комплексні рішення. Вони дозволяють швидко отримати точні результати без необхідності збирати аналізи поодинці:

• Крок 1: Базовий чекап – Комплекс №112 «Ліпідограма». Це фундамент оцінки здоров'я судин. Комплекс включає визначення загального холестерину, ЛПВЩ («хорошого»), ЛПНЩ («поганого»), тригліцеридів та автоматичний розрахунок індексу атерогенності. Ідеальний варіант для регулярного профілактичного скринінгу кожні 5 років.
• Крок 2: Поглиблений аналіз – Комплекс №272 «Скринінг судинних ризиків». Рекомендований для тих, хто вже має перші сигнали загрози (наприклад, підвищений тиск) або перебуває у групі помірного ризику. Окрім ліпідів, він містить високочутливий С-реактивний білок (маркер прихованого системного запалення, що руйнує артерії) та гомоцистеїн – токсичну для судин амінокислоту. До речі, гомоцистеїн у Діла визначається за сучасною біотин-незалежною технологією. Це означає, що результат буде абсолютно точним, навіть якщо ви приймаєте вітамінні комплекси для волосся чи нігтів із біотином.
• Крок 3: Генетичний контроль (за призначенням лікаря) – Комплекс №11 «Діагностика тромбофілії». Якщо у вашій родині були випадки ранніх інсультів або повторних тромбозів у молодому віці, лікар може порекомендувати цей комплекс. Він дозволяє виявити спадкову схильність до підвищеного згортання крові та вчасно призначити специфічну профілактику.

Усі результати доступні у особистому кабінеті чи новому зручному застосунку Діла, а лабораторні показники супроводжуються референтними значеннями, які допомагають легше орієнтуватися в отриманих даних.

Матеріал створено за підтримки медичної лабораторії Діла