/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F76%2F35a71571f0423ca008d3528d6cd5ea12.jpg)
Федоров ще вагається: йти у президенти чи підтримати іншого кандидата – УП
Михайло Федоровив ще не визначився, чи стане кандидатом у президенти. Про це з посиланням на джерела у команді колишнього міністра пише видання "Українська правда". Журналісти додають, що наразі від Федорова нема чіткої відповіді, однак він і не відкидає таку ймовірність.
Загалом у випадку Федорова може бути три варіанти дій:
- участь у президентських виборах
- підтримка одного з кандидатів
- повна відстороненість від процесу
"Він хоче збирати найкращих у світі експертів, які займаються виборами, зустрітися з кожною людиною, яка хейтить цю тему. Пояснити, що для нас єдиний вихід – готуватися до виборів", – цитує УП одного із соратників ексміністра.
Також у команді Федорова зазначили: його звернення не варто сприймати як заклик до проведення виборів "уже завтра". Ексміністр також має напрацювання з проведення безпечних виборів. Йдеться навіть, скажімо, про спеціальні дільниці для армійців просто на лінії зіткнення.
А виборці у прифронтовій зоні могли б проголосувати у вцілілих приміщеннях. Щодо біженців, то для них можна створити онлайн систему реєстрації, щоб структурувати голосування за кордоном.
"Навіть якщо закінчиться повномасштабна війна завтра, нас все одно чекає перехідний процес, в якому нам фундаментально потрібно вирішити всі ці питання (виборів – ред.). Тому потрібно вирішувати це зараз, моделюючи голосування під час війни. З ЦВК, з Конституційним судом, з законами, з новим виборчим кодексом, з новими дільницями. Ці речі потрібно буде зробити у будь-якому сценарії", – каже один із соратників Федорова.
Нагадаємо, що демократія не може бути заручницею росії, про це у зверненні заявив ексміністр оборони Михайло Федоров. Він зазначив, що Україна має знайти механізм як забезпечити виборчий процес. Федоров додав, що право голосу повинно бути у військовий та біженців. А ще колишній посадовець переконаний, що держава має забезечити довіру до результатів волевиявлення.

