Ваші дані можуть бути ціннішими за гроші – як захистити себе в інтернеті

Крадіжка цифрової особи може мати серйозні наслідки – від несанкціонованих покупок до оформлення кредитів на чуже ім'я. Зловмисникам достатньо отримати доступ до частини персональної інформації, щоб спробувати видати себе за жертву, захопити її акаунти або використати дані для шахрайства. Про це пише CNET.

Як зменшити ризик крадіжки особи в інтернеті?

За даними Norton, у 2024 році від крадіжки особи у США постраждали близько 19 мільйонів людей. При цьому викрадені дані можуть використовуватися не лише проти їхнього власника. Шахрай здатен видавати себе за іншу людину, обманювати її знайомих або навіть скоювати злочини під чужим ім'ям.

З огляду на це захист цифрової особи варто будувати одразу на кількох рівнях.

VPN захищає приватність, але не робить користувача невидимим Одним із базових інструментів приватності може стати VPN – віртуальна приватна мережа. Такий сервіс приховує публічну IP-адресу користувача і перенаправляє інтернет-трафік через власний сервер.

У результаті сайти бачать запит не безпосередньо від користувача, а через іншу точку підключення. Це може приховати приблизне місце перебування та ускладнити відстеження активності в мережі.

VPN особливо корисний під час підключення до публічних Wi-Fi-мереж. У таких мережах існують ризики перехоплення даних, зокрема через атаки типу "людина посередині". Водночас VPN не забезпечує повної анонімності. Якщо користувач увійшов до Facebook, Google, Amazon або іншого сервісу під власним акаунтом, компанія все одно може пов'язувати активність із цим профілем. VPN також не є повноцінним антивірусом і не захищає від шкідливого програмного забезпечення чи фішингових сайтів.

Важливо також обирати надійного постачальника VPN. Варто звертати увагу на політику відмови від журналів активності та результати незалежних аудитів. За даними CNET, платні VPN-сервіси можуть коштувати близько 50 доларів на рік, хоча існують і безкоштовні варіанти.

Сервіси видалення даних допомагають скоротити цифровий слід

Особисту інформацію користувачів збирають не лише соціальні мережі та великі технологічні компанії. Існують спеціальні сайти пошуку людей і брокери даних, які можуть легально накопичувати та поширювати інформацію про людей.

У багатьох випадках користувач має право вимагати видалення своїх даних. Проблема полягає в тому, що самостійний пошук таких баз і надсилання десятків запитів може зайняти багато часу. Для цього існують спеціалізовані сервіси, зокрема Optery та Incogni. Користувач передає сервісу базову інформацію про себе, після чого той шукає відповідні записи в базах брокерів даних і надсилає запити на їх видалення.

Деякі платформи також регулярно повторюють пошук і показують звіти про те, де саме були знайдені дані та які запити на видалення вже виконані. Однак такий підхід не є остаточним рішенням. Інформація може знову з'явитися в базах, тому для постійного контролю потрібна підписка або регулярне самостійне надсилання запитів.

Дослідження Consumer Reports за 2024 рік показало, що ручне видалення даних було ефективним приблизно у 70% випадків. Автоматизовані сервіси видаляли від 4% до 68% профілів залежно від платформи. Крім того, такі сервіси не можуть прибрати всю інформацію про людину з інтернету. Публічні державні записи, дописи в соціальних мережах, новинні матеріали та інші відкриті джерела можуть залишатися доступними.

Моніторинг особистих даних допомагає раніше помітити шахрайство

Ще один спосіб захисту – сервіси моніторингу крадіжки особи. Вони можуть стежити за кредитними звітами, електронними адресами, банківською інформацією та іншими персональними даними.

Серед таких сервісів CNET називає Aura, LifeLock та Coveron. Вони можуть повідомляти користувача про підозрілу активність, зокрема про появу його інформації у витоках даних або на темному вебі.

Деякі платформи також пропонують страхування на випадок шахрайства. Воно може передбачати компенсацію викрадених коштів, юридичних витрат або втраченого заробітку – залежно від умов конкретного сервісу. Окреме значення має моніторинг кредитної історії. Якщо шахрай спробує оформити на чуже ім'я кредитну картку, автокредит чи іпотеку, відповідне повідомлення може дозволити відреагувати ще до того, як проблема стане серйозною.

CNET радить звертати увагу на сервіси, які перевіряють інформацію одразу в трьох основних кредитних бюро США – Equifax, TransUnion та Experian. Перевірка лише одного бюро може пропустити підозрілу активність, зафіксовану в іншому.

Менеджер паролів закриває одну з найпоширеніших проблем

Надійні та унікальні паролі для кожного акаунта залишаються одним із найважливіших способів захисту цифрової особи.

Опитування CNET показало, що 49% дорослих американців мають небезпечні звички щодо паролів. При цьому 24% використовують один і той самий пароль для кількох акаунтів. Проблема очевидна: складно придумати десятки унікальних комбінацій і ще складніше їх запам'ятати. Записувати такі паролі у звичайному незашифрованому застосунку нотаток на телефоні також небезпечно.

Менеджер паролів вирішує цю проблему. Він може автоматично створювати складні унікальні паролі, зберігати їх у зашифрованому сховищі та автоматично заповнювати поля під час входу. Деякі менеджери дозволяють зберігати не лише паролі, а й дані банківських карток, конфіденційні документи та іншу чутливу інформацію. Також вони можуть забезпечувати безпечний обмін обліковими даними з членами сім'ї або колегами без необхідності повідомляти сам пароль.

Додатковим захистом залишається двофакторна автентифікація. Навіть якщо пароль потрапить до рук зловмисника, йому знадобиться ще один спосіб підтвердження особи – наприклад, код із застосунку-автентифікатора. Ще безпечнішим варіантом поступово стають passkey. На відміну від традиційного пароля, такий ключ зберігається на пристрої та може підтверджувати особу за допомогою відбитка пальця, Face ID або PIN-коду. Сам пароль при цьому відсутній, тому його неможливо вкрасти чи виманити через фішинг.

Приватний браузер може скоротити кількість стеження

Вибір браузера також впливає на цифрову приватність. Браузери, які активно дозволяють стороннім трекерам збирати інформацію про поведінку користувача, можуть створювати додаткові ризики.

Наприклад, нав'язлива реклама та спливаючі вікна можуть бути не лише незручними, а й використовуватися як спосіб перенаправлення користувача на фішингові сторінки. Одним із варіантів є перехід на браузери, орієнтовані на приватність, зокрема Brave або DuckDuckGo. Вони можуть блокувати сторонні файли cookie, рекламу та трекери без необхідності вручну змінювати десятки налаштувань.

Brave також використовує рандомізацію цифрового відбитка браузера. Це ускладнює створення стабільного профілю користувача на різних сайтах.

DuckDuckGo поєднує браузер із пошуковою системою, орієнтованою на приватність. Серед інших альтернатив можна розглянути Mozilla Firefox, Mullvad та Tor Browser.

Водночас навіть у звичайному браузері можна посилити приватність. Для цього варто перевірити налаштування сторонніх cookie, доступу до геолокації та інших механізмів відстеження.

Фішинг залишається однією з головних загроз

Навіть найкращі технічні засоби захисту не допоможуть, якщо користувач сам передасть шахраям свої дані.

Фішинг – це різновид соціальної інженерії, за якого зловмисник намагається змусити людину діяти емоційно. Повідомлення часто створюють відчуття страху, терміновості або, навпаки, обіцяють легку вигоду.

Наприклад, шахрай може написати, що хтось увійшов до акаунта користувача, що посилка не була доставлена або що людина нібито виграла цінний приз. Штучний інтелект зробив такі атаки переконливішими. Зловмисники можуть швидше створювати повідомлення, які виглядають грамотно та нагадують справжню комунікацію компаній. Додатково існують готові набори інструментів для проведення фішингових кампаній.

Є кілька ознак, які повинні насторожити. Неочікувані повідомлення, вимоги терміново перейти за посиланням, погрози блокування акаунта та пропозиції, які здаються занадто вигідними, потребують особливої обережності. Якщо виникли сумніви щодо повідомлення від банку, поштової служби чи іншої компанії, краще самостійно знайти її офіційний сайт або номер телефону та зв'язатися з представниками напряму.

Особливо небезпечно переходити за посиланнями з підозрілих повідомлень, коли йдеться про банківські чи інші важливі акаунти. Безпечніше самостійно ввести адресу потрібного сайту у браузері.

Додаткові інструменти захисту можуть блокувати шкідливі посилання, підроблені сайти та шахрайські повідомлення. Окремі сервіси також використовують штучний інтелект для виявлення ознак шахрайства.

Чи можна повністю захистити свою цифрову особу?

Повністю виключити ризик крадіжки особи практично неможливо. Особиста інформація може потрапити у відкритий доступ через витоки даних, діяльність брокерів інформації або помилки самих компаній.

Однак поєднання кількох заходів значно підвищує рівень захисту. VPN може приховувати IP-адресу та частину мережевої активності, сервіси видалення даних – скорочувати цифровий слід, моніторинг – попереджати про підозріле використання інформації, а менеджер паролів та багатофакторна автентифікація – захищати акаунти. Не менш важливою залишається звичайна цифрова гігієна. Обережність із посиланнями, унікальні паролі, перевірка підозрілих повідомлень і контроль за тим, де зберігається особиста інформація, можуть стати не менш важливими за спеціалізовані платні сервіси.