Головний посланець Трампа: хто такий Джон Редкліфф та як директор ЦРУ ставиться до підтримки України

До Москви несподівано, як і належить директору ЦРУ, злітав Джон Реткліфф. У західних медіа одразу почали з'являтися різного роду спекуляції та теорії щодо того, чи буде Реткліфф пропонувати план припинення війни між Росією та Україною, або ж приїхав забирати чергових нещасних американців, яких росіяни люблять заарештувати та брати в заручники, а з часом вимінювати у Штатів своїх агентів та міжнародних злочинців.

Ажіотаж цілком зрозумілий, адже востаннє директор ЦРУ приїздив до Москви восени 2021 року, прямо напередодні повномасштабного вторгнення в Україну. Тоді посаду обіймав Вільям Бернс (також відомий як "М'який Білл") і прямо заявив росіянам, що США знають про їхні плани атакувати Україну та навіть вказував на неприпустимість такого сценарію.

24 Канал проаналізував візит Джона Реткліффа до Москви, а також розповідає, чим відомий сам очільник ЦРУ, якою може бути мета його візиту та як він ставиться до підтримки України.

Завдячує Трампу кар'єрою: хто такий Джон Реткліфф

Прибуття Джона Реткліффа до Москви стало першим візитом керівника американської розвідки до Росії після поїздки його попередника Вільяма Бернса у 2021 році. Бернс, який очолював ЦРУ за Джо Байдена, був майже класичним американським дипломатом – встиг побути послом у Москві, був професійним перемовником і людиною, глибоко інтегрованою в саму систему.

Натомість Реткліфф є персонажем зовсім іншого типу. Його головним політичним активом протягом останнього десятиліття була не стільки близькість до американської розвідувальної спільноти, скільки персональна довіра з боку Дональда Трампа.

Джон Реткліфф та Дональд Трамп в Овальному кабінеті / Фото – Білий дім

Втім, починав Реткліфф доволі далеко від великої політики. За освітою він юрист, працював федеральним прокурором у Техасі, займався справами у сфері національної безпеки та боротьби з тероризмом, а паралельно встиг вісім років побути мером невеликого техаського міста Гіт.

До Конгресу від Республіканської партії він потрапив лише у 2015 році, але швидко опинився у важливих комітетах з розвідки, внутрішньої безпеки та юстиції.

Справжній кар'єрний стрибок стався вже за першого президентства Трампа. Реткліфф перетворився на одного з його найпомітніших прихильників, що активно проявилося під час розслідування російського втручання у вибори 2016 року.

Конгресмен жорстко атакував спецпрокурора Роберта Мюллера під час слухань щодо "Рашагейту" у Конгресі. Отже, цілком зрозуміло, чому вже згодом, у 2019-му, Трамп оголосив, що "хоче віддячити" та зробити Реткліффа директором Національної розвідки.

Перша спроба виявилася невдалою. Брак досвіду роботи в структурі, а також певні проблеми з резюме зробили Реткліффа проблемним кандидатом на цю посаду одразу для обох партій. І демократи, і тодішні республіканці були проти призначення, отже, його кандидатуру довелося відкликати.

Утім, Трампу не притаманно забувати людей, яким він особисто довіряє, і вже через кілька місяців він висунув Реткліффа вдруге, і в травні 2020 року той таки став директором Національної розвідки США. А після повернення Дональда Трампа до Білого дому Реткліфф отримав ще вагомішу посаду – 23 січня 2025 року його призначили очільником ЦРУ.

Це навіть дозволило йому встановити певний "кар'єрний рекорд", адже таким чином він став першою людиною в історії США, яка встигла покерувати й координаційним відомством всієї розвідспільноти – DNI, і безпосередньо Центральним розвідувальним управлінням.

Тож до Москви цього тижня літав не просто головний американський розвідник. Це людина з особистим та широким доступом до Дональда Трампа, яка завдячує розвитком своєї кар'єри чинному американському президенту. Та, що найбільш цікаво, на відміну від багатьох трампівських посіпак, позиція Джона Реткліффа у питанні російсько-української війни є доволі послідовною і часто не на користь Кремля.

Реаліст від Трампа: яка позиція Джона Реткліффа по війні в Україні

Назвати Джона Реткліффа якимось ярим фанатом України було б перебільшенням. Значно цікавіше інше – навіть залишаючись дуже лояльною до Трампа людиною, директор ЦРУ зумів перетворитися на одного з тих чиновників, які переконують президента США не відмовлятися від співпраці з Києвом.

У березні 2025 року, після скандальної зустрічі Зеленського з Трампом у Білому домі, Вашингтон призупинив військову допомогу Україні та, що було особливо болючим, – зупинився також обмін частиною розвідувальної інформації. Сам Реткліфф тоді публічно підтвердив, що така пауза дійсно існує та необхідна для активізації мирного процесу.

Публічна сварка Володимира Зеленського та Дональда Трампа в Білому Домі / Фото – Getty Images

Втім, уже 11 березня 2025 року, після домовленостей між американською та українською делегаціями у Джидді, Білий дім відновив і військову допомогу, і передачу розвідданих. Та діяльність Реткліффа на проукраїнському напрямку проявилася з часом.

До літа 2026 року співпраця американської та української розвідок не просто відновилася, а, за оцінками американських сенаторів, фактично повернулася до попереднього високого рівня. США знову передавали Україні дані, необхідні для ударів по російських військових цілях, а також по енергетичній інфраструктурі всередині самої Росії.

І, за даними видання The Atlantic, саме директору ЦРУ Джону Реткліффу значною мірою приписують збереження цієї співпраці. Причому переконував Трампа він у найбільш зручний для американського президента спосіб – під час спільної гри у гольф. Саме там очільник ЦРУ розповів Трампу про реальні російські втрати на фронті та рівень проблем, з яким Кремль стикається у своїй війні проти України.

Джон Реткліфф – Фото The New `York Times

Як пояснив тоді виданню представник однієї з західних розвідок, "Трамп не любить невдах", і вказати на очевидні провали Росії було найкращою тактикою для того, щоб переконати президента США переглянути свою позицію. Поки Україна виглядає стороною, здатною завдавати Росії великих втрат, бити по її тилу та ламати звичні уявлення про неминучість російської перемоги, Дональду Трампу значно складніше просто відмовитися від підтримки Києва.

У цьому і полягає, мабуть, головна особливість Реткліффа. Він не намагається продавати Трампу підтримку України через розмови про міжнародне право, історичну справедливість чи захист демократії – аргументи, які на чинного президента США майже не діють. Натомість директор ЦРУ говорить з ним мовою сили, перемог та вигоди. Причому вигоди як для Сполучених Штатів, так і для особистого політичного виживання самого Дональда Трампа.

Отже, Москва приймає у себе людину, яка чудово знається на ситуації на фронті і яку, на відміну від того ж Стіва Віткоффа, не проведеш розповідями про перемоги над Наполеоном, а слідом і безальтернативною перемогою Росії у сучасній війні.

Водночас Реткліфф не лише транслює поточний настрій Трампа щодо України чи Росії, він здатен прямо на цей настрій впливати – особисто пояснюючи президенту США, що відбувається насправді.

Обмін в'язнями, мирний план чи останнє попередження: з чим Реткліфф приїхав до Москви

Саме тому найбільш очевидна версія щодо мети поїздки Реткліффа стосується України. Вашингтон заздалегідь повідомив Київ про прибуття американської делегації до Москви та попросив тимчасово утриматися від ударів по російській столиці й Санкт-Петербургу, принаймні до від'їзду делегації.

Це поки не доводить, що війна в Україні була головною темою переговорів, однак натякає на неї доволі прозоро.

Водночас і момент для такого візиту очільника ЦРУ обраний дуже специфічний. Спроби Сполучених Штатів домовитися про завершення війни зайшли в глухий кут, а позиції Москви та Києва щодо територій залишаються безкомпромісними.

Отже, однією з тем для діалогу могла стати "локальна деескалація", те ж так зване повітряне перемир'я або зупинка атак на морі. Держсекретар Марко Рубіо напередодні заявляв про активізацію нового витку мирних зусиль з боку США, і Реткліфф міг передати росіянам загальну рамку їхньої пропозиції.

Росіяни можуть готуватися розширити війну на країни Європи / Фото – AP

При цьому сама ж американська розвідка бачить ознаки того, що Путін може готуватися до ще більш ризикованої ескалації. Мова про гібридні провокації проти країн-членів НАТО. Про це відкрито пишуть американські та європейські медіа, і підготовка до потенційної мобілізації в Росії також на це вказує.

Тому можна припустити, що Джон Реткліфф навряд чи прибув до Росії з новим "мирним планом". Дуже ймовірно, що, як і його попередник Вільям Бернс у 2021 році, Реткліфф приїхав передати Кремлю повідомлення, що Штати все бачать, і спробувати пояснити Кремлю ціну настільки зухвалої авантюри.

Втім, питання України – не єдина можлива мотивація для візиту Реткліффа. Безліч західних видань звертають увагу на війну США та Ізраїлю проти Ірану. Москва продовжує допомагати Тегерану, тоді як адміністрація Трампа саме зараз посилює економічний та політичний тиск на іранський режим. Тому директор ЦРУ міг привезти росіянам окремий набір вимог щодо військової та розвідувальної співпраці з Іраном.

Водночас існує також значно прозаїчніша версія – Реткліфф приїхав домовлятися про обмін американських в'язнів. Після початку повномасштабного вторгнення в Україну росіяни почали ще активніше заарештовувати американських громадян за надуманими звинувачуваннями, щоб чинити додатковий політичний та суспільний тиск на американського президента.

Раніше ЦРУ вже брало участь в обмінах, а сам Реткліфф особисто був залучений до переговорів щодо звільнення Ксенії Кареліної у 2025 році. Тому питання наступного обміну могло бути щонайменше однією з тем, особливо враховуючи, що подібні "маленькі перемоги" здатні додати балів головному республіканцю США напередодні проміжних виборів до американського Конгресу.

Сама ж Росія поки лише допомагає зберігати інтригу. У Кремлі заявили, що зустрічей з Володимиром Путіним не було, обмежилися лише "контактами між спецслужбами". З ким саме і про що говорив директор ЦРУ, офіційно так ніхто і не повідомив.

Проте для України важливий навіть не конкретний результат кількох годин переговорів у Москві. Джон Реткліфф – показовий приклад того, наскільки неоднорідною залишається зовнішня політика адміністрації Дональда Трампа. В Москву відправили людину, яка, попри те що завдячує власною кар'єрою персонально президенту США, не готова просто відтворювати найбільш зручні для Кремля тези, як це полюбляють або полюбляли інші представники американської адміністрації.

Навпаки, директор ЦРУ знає реальний стан російської армії, бачить ціну війни для Кремля та здатен особисто донести цю інформацію Трампу. Тому для Москви Реткліфф може виявитися значно менш комфортним співрозмовником, ніж звичні американські посланці. А для Києва головним наслідком його московської поїздки стане не те, що Реткліфф почув за закритими дверима, а те, що саме після повернення з Москви він розповість Дональду Трампу.