Підсумки відбору «Тисячовесни»: 576 фіналістів і розмови про доброчесність

«Детектор медіа» проаналізував підсумки відбору «Тисячовесни», а також точки напруги, які оприявнив процес відбору проєкту, що за задумом організаторів має стати щорічним.

Результати: 2 млрд грн на ігрове кіно, 19% дебютів, багато проєктів із Києва

Отож, передовсім розберімося з результатами трьох етапів відбору «Тисячовесни». За підсумками пітчингів, що стали фінальним етапом відбору проєкту, Міністерство культури спільно з представниками Держкіно та Держмистецтв 20 серпня провели брифінг, на якому представили результати трьох відбіркових етапів ініціативи.

Розподіл проєктів по категоріях та обсягах фінансування виглядає наступним чином. Усього з 545 проєктів, що успішно пройшли всі три відбіркові етапи, 91 проєкт в категорії «Ігрові фільми» (це 76 фільмів і 15 серіалів загальним бюджетом 2,013 млрд грн), 70 проєктів у категорії «Неігрове кіно» (67 фільмів і 3 серіали з загальним бюджетом 241 млн грн), 30 проєктів анімації та контенту для дітей (23 анімаційні проєкти, 17 фільмів і 13 серіалів бюджетом у 323 млн грн держпідтримки), 77 проєктів у категорії «Візуальне мистецтво» (на 146,3 млн грн держпідтримки), 144 проєкти у «Сучасній музиці» (на 250,4 млн грн) і 133 проєкти у категорії «Перформативне мистецтво» (на 396,6 млн грн). За сьомою категорією, за якою не було пітчингів, — «Аудіовізуальні шоу та відеоролики для соцмереж», — відбіркова комісія окремо оголосила переможцями 135 проєктів.  

Відтак усього фіналістами дебютної «Тисячовесни» можна вважати 576 проєктів.

Загальний показник дебютів у всіх семи категоріях досить високий — 19% (у категорії «Ігрові фільми та серіали» він становить 25%, у «Неігрових фільмах і серіалах» — аж 31%, а категорії «Анімація та контент для дітей» — 30%). Це, з одного боку, добре, адже дає можливість отримати державну підтримку «новій крові», з іншого — зрозуміло, чому цей відсоток є меншим у мистецьких категоріях, особливо у «Перформативному мистецтві» (там він становить усього 3%).

Примітним є і розподіл аплікантів за географією. Тут бачимо, що перший відбір «Тисячовесни» є дуже києвоцентричним (аж 77,4% поданих проєктів у всіх категоріях — зі століці). З одного боку, це природно, адже саме у Києві концентрація культурних інституцій і незалежних ініціатив і митців є найбільшою. З іншого — показник у майже 80% усе ж викликає певні сумніви у тому, чи все гаразд із нашою культурною децентралізацією. Адже відсоток проєктів із також культурно активної Галичини — всього 6,3%, з Одещини — лише 4,3%, з решти регіонів — ще нижчий. Звісно, це може бути питанням і якісного промо проєкту в регіонах, на яке цьогоріч могло просто забракнути часу та ресурсів. Вочевидь, наступного року організаторам варто про це потурбуватися, якщо вони справді мають амбіцію зробити «Тисячовесну» інструментом розвитку культурної сфери по всій країні, а не лише у Києві.

На рівні тематик контенту дебютна «Тисячовесна» цілком може стати «фестивалем байопиків»: серед проєктів-переможців багато проєктів, як їх називають організатори, «про видатних українців». Палітра тут надзвичайно широка: від Леся Курбаса, Василя Симоненка, Івана Миколайчука й Івана Дзюби — до Георгія Гонгадзе, Ольги Харлан і Максима Кривцова. Також у топі тематик — тема захисту України під час війни, фольклору, українських традицій і культурної спадщини (чомусь виділеної організаторами у спільну категорію), української ідентичності (що б це не означало) та контенту для молоді.

Гроші: 5,7 млрд грн замість 4 млрд грн

Загальний фінансовий запит від конкурсантів перевищив заявлений бюджет у 4 млрд грн в 4,8 раза (а в номінаціях неігрового кіно, анімації та контенту для дітей — у рекордні 10 разів).

«Це дуже цікаві показники, які говорять про те, що “Тисячовесна” — більше, аніж просто програма державної підтримки культури, — сказала на брифінгу 20 серпня міністерка культури, віцепрем’єрка з гуманітарної політики Тетяна Бережна. — Як ви знаєте, ця ініціатива передбачає співфінансування. Відповідно, загальний бюджет програми цьогоріч разом із залученими аплікантами коштами склав 5,7 млрд грн. З них державної підтримки — на 3,37 млрд грн, і ще 2,33 млрд грн — кошти співфінансування. Це не просто про збільшення бюджету, це — про співвідповідальність за результат, і це надзвичайно втішно».

З цих 5,7 млрд грн аудіовізуальний сектор, що становить аж три категорії «Тисячовесни», «з’їв» 4,72 млрд грн (2,58 млрд держпідтримки та 2,15 млрд грн співфінансування). Решта три мистецьких напрямки (візуальне та перформативне мистецтво, а також сучасна музика) — усього 977,6 млн грн, із них 793,3 млн грн держпідтримки, а також 184,3 млн грн співфінансування.

Коли йдеться про фінанси, вислів про апетит, що приходить під час їжі, працює на 100%. Про бюджет цьогорічної «Тисячовесни» говорили як про рекордний для сфери культури. Втім, за словами міністерки культури Тетяни Бережної, організатори проєкту планують просити в держави на «Тисячовесну»-2027 ще більші кошти. Відтак цьогорічний фінансовий рекорд у 2027 році може бути побито. Але для цього потрібна не лише політична воля, але й успішний і вчасний запуск усіх проєктів-переможців у виробництво.

«Вузькі місця» «Тисячовесни»: експерти, конфлікт інтересів і доброчесність

Одним із ключових «вузьких місць» ще на етапі відбору проєктів стали численні конфлікти інтересів експертів, що мали їх оцінювати. Не секрет, що культурне середовище досить невелике, і майже всі в ньому поєднані множинними професійними й особистими зв’язками. Втім, проблемою є не лише це: під час дебютної «Тисячовесни» не бракувало й експертів, які водночас були аплікантами, і паралельно з оцінюванням пітчили власні проєкти.

Тетяна Бережна, а також її підлеглі, керівники Держкіно Андрій Осіпов і Держмистецтв Ольга Росошанська, під час брифінгу 20 серпня мусили відповідати на цілу низку запитань медіа, пов’язаних із конфліктами інтересів експертів.

«Тільки в напрямках, пов’язаних із кіно, у нас протягом конкурсу було заявлено більш ніж 300 конфліктів інтересів, і щоразу у таких випадках експерти не голосували, не висловлювалися під час обговорень, а часом навіть залишали кімнату на час голосування», — сказала на брифінгу Тетяна Бережна.

Утім, цієї базової норми для повноцінного розв’язання цього дражливого питання, вочевидь, виявилось недостатньо. Адже, окрім прямого конфлікту інтересів, є ще і непрямий — власне, пов’язаний із персональними взаєминами експертів із заявниками «Тисячовесни», а також одночасним статусом експерта й апліканта, як у багатьох випадках цьогоріч.

«Зрозуміло, що культурна спільнота не безмежна, відтак цього року ми маємо вдосталь випадків, коли експерти виступали водночас і заявниками, — прокоментувала це питання на брифінгу 20 серпня Тетяна Бережна. — Повністю уникнути цього неможливо. Тому ми з командою розробили систему запобігання конфліктам інтересів, яка працювала на кожному з етапів відбору: від жеребкування — до пітчингів. На етапі жеребкування експерти мали можливість заявити про конфлікт інтересів. Ці люди не могли оцінювати ці проєкти на другому етапі — експертному оцінюванні. Ті експерти, що усвідомили конфлікт інтересів на більш пізніх стадіях конкурсу, могли додатково написати заяву та взяти відвід. На фінальних пітчингах люди, що заявили про конфлікт інтересів, також не брали участі в оцінювані даних проєктів. Відтак правова рамка проєкту була такою, що максимально покликана запобігти конфлікту інтересів».

Проте очевидно, що повністю під час відбору дебютної «Тисячовесни» конфліктів інтересів уникнути не вдалося, зокрема й тому, що описана пані Бережною рамка дозволяє дати раду лише там, де експерти заявляють про конфлікт інтересів самі (а зрозуміло, що так трапляється далеко не завжди).

Також у ситуації, де конфлікт інтересів є настільки серйозним викликом, що в перспективі може поставити під питання доброчесність усього проєкту, механіка відбору експертів стає ще важливішою. Втім, на жаль, на запитання, чи планує Міністерство наступного року випрацювати більш прозору систему залучення експертів замість прямого запрошення пані Бережна на брифінгу 20 серпня чіткої відповіді не надала.

Наразі ж за кількістю обговорень в кіноспільноті та в соцмережах виглядає, що питання конфліктів інтересів і загалом процедурної доброчесності в контексті «Тисячовесни» все ще далеке від остаточного розв’язання. І попри активні заклики з боку Мінкульту, Держкіно та Держмистецтв до всіх, хто має претензії до результатів пітчингів, як сказав під час брифінгу очільник Держкіно Андрій Осіпов, «оскаржувати їх в офіційному порядку, а не в соцмережах», відкритого та прозорого діалогу між культурною спільнотою та державними інституціями в цьому питанні все ще бракує. Можливо, зокрема, і через іноді підміну аргументів емоціями або конспірологією від авторів деяких закидів.

Lesson learned? Або що далі

Надалі за результатами пітчингів комісії по всіх категоріях мають надати Мінкульту документи про рекомендації, бюджети та залишок коштів. Після офіційного наказу міністерства про визначення переможців цьогорічної «Тисячовесни», Мінкульт має розподілити кошти за сімома напрямками, підписати договори з переможцями та здійснити 90% попередньої оплати за проєктами, аби запустити процес виробництва контенту.

Для різних категорій проєктів державою встановлені різні строки реалізації проєктів: так, короткі відео до 5 хв мають бути виготовлені до кінця бюджетного періоду, у якому укладено договір (тобто до кінця 2026 року). Проєкти з одностадійним виробництвом, коротким технічним циклом або на фінальній стадії виробництва мають бути завершені до кінця І кварталу 2027 року. Проєкти з багатостадійним виробництвом (фільми, серіали, шоу, вистави, проєкти візуального мистецтва) — до кінця 2027 року. Ігрові й анімаційні фільми та серіали — до кінця 2028 року.

Такий розподіл різних проєктів за термінами виробництва має дозволити бодай частково знизити ризик того, що індустрія (передовсім, аудіовізуальна) «зашпортається» з виробництвом настільки великої кількості контенту, що може негативно вплинути на його фінальну якість. Утім, терміни реалізації проєктів за всіма категоріями все одного залишаються досить стислими, що уже можна назвати «фірмовим знаком» дебютної «Тисячовесни», на кожен із відбіркових етапів якої організаторами було виділено обмаль часу.

Паралельно міністерство обіцяє одразу ж розпочати підготовку до наступної «Тисячовесни», і зокрема врахувати низку хиб і недопрацювань дебютного проєкту. Серед іншого, до «Тисячовесни»-2027 обіцяють додати напрямок літератури (який у презентації на брифінгу Мінкульту називається «Книжки»), розділити категорію «Анімація та контент для дітей» на дві окремі, а також вивести «Дебюти» в окрему категорію, аби початківці та більш досвідчені виробники культурного контенту конкурували всередині своїх категорій, а не між собою.

Також експерти цьогоріч багато говорили про важливість відокремлення і кіновиробників від виробників серіалів, оскільки ці дві категорії культурного контенту мають багато відмінностей і мали б змагатися за державну фінансову підтримку в межах окремих категорій. Проте чи дослухаються організатори «Тисячовесни» до цієї думки спільноти, наразі невідомо.

Також Міністерство культури обіцяє запровадити низку технічних допрацювань до правил проєкту: зокрема, унормувати використання аплікантами ШІ (експерти, що працювали на серпневих пітчингах, відзначали велику кількість презентацій із надмірним використанням штучного інтелекту), підняти прохідний бал (цьогоріч він становив 60 балів), а також удосконалити рамку експертного оцінювання.

Торкнуться зміни наступного року і термінів старту конкурсу. Якщо «Тисячовесну»-2026 на рівні подачі заявок запустили лише на початку квітня, то 2027 року це обіцяють зробити раніше. «Ми плануємо відкрити прийом заявок наступного року раніше — щойно в січні 2027 з’явиться доступ до коштів нового бюджетного року, анонсуємо наступний конкурс, аби в заявників було вдосталь часу на подання заявок і підготовку до пітчингів», — сказала щодо цього Тетяна Бережна.

Цікаво, що під «удосконаленням рамки експертного оцінювання» розуміються критерії та процедура оцінювання, проте не механіка відбору самих експертів, яких цьогоріч залучали без жодного конкурсу, просто запрошенням Мінкульту, і до компетенцій і відповідності оцінюваним категоріям яких було вдосталь запитань.

Попри всю хаотичність дебютної «Тисячовесни» (передусім, через «пілотність» проєкту, обсяг проєктів і «турборежим» на всіх етапах конкурсу), а також гостре питання якості експертного оцінювання та конфліктів інтересів, що оприявнив перший відбір, навіть її скептики вже не можуть заперечувати те, що проєкт «покотився». Тепер надзвичайно важливо, щоб, по-перше, держава вчасно уклала договори з переможцями та сплатила аванси, аби уможливити початок виробництва контенту за всім категоріями згідно з графіком. А, по-друге, щоб у процесі підготовки та запуску «Тисясочесни»-2027 держава в особі Міністерства культури була готова слухати і чути спільноту замість витворювати з цієї ініціативи паралельну реальність, що ігнорує норми професійної етики та здорового глузду.

Адже для обіцяного «бусту культурної сфери», як не дивно, самих великих грошей замало. Важливо ще, аби цей фінансовий ресурс підтримувався готовністю витворювати однакові для всіх правила гри, прозорими процедурами та політичною волею до діалогу зі спільнотою. Лише за таких умов «Тисячовесна» має шанс стати не лише щорічним, а і справді флагманським в контексті державного фінансування культури.