Погрози поширити інтимні фото, кіберсталкінг і дипфейки: як захиститися від насильства онлайн
Погрози поширити інтимні фото, кіберсталкінг і дипфейки: як захиститися від насильства онлайн

Погрози поширити інтимні фото, кіберсталкінг і дипфейки: як захиститися від насильства онлайн

Людина пише знову й знову після блокування, погрожує поширити приватні фото, створює нові акаунти, стежить за сторінкою або за допомогою штучного інтелекту підробляє зображення чи листування. Цифрове насильство може не залишати фізичних слідів, але викликати цілком реальний страх.

Саме цій темі присвячений фінальний випуск подкастів "Інтегруючись в ЄС: Розмови про гендерну рівність". Гостя епізоду — Юлія Нікітіна, керівниця Центру стратегічного судочинства "ЮрФем". Разом із нею говоримо про кіберсталкінг, сексуальні домагання онлайн, погрози поширення інтимних матеріалів, ризики знайомств у мережі та нові виклики, пов'язані зі штучним інтелектом.

За словами Юлії, одна з головних проблем полягає в тому, що українське законодавство досі не має окремого визначення гендерно зумовленого насильства в цифровому середовищі, а за сталкінг немає спеціальної відповідальності. Через це люди, які звертаються до поліції через систематичне переслідування, не завжди отримують належний захист.

Юлія Нікітіна, керівниця Центру стратегічного судочинства "ЮрФем"
"Коли потерпіла звертається по допомогу до поліції, а їй говорять, що нічого зробити не можуть, поки кривдник не завдасть фізичної шкоди, — для мене це не окей. Так не має бути. Кожна потерпіла має отримати захист".

У подкасті також пояснюється, що можна зробити вже зараз, якщо спілкування в мережі стає небезпечним. Юлія Нікітіна радить за можливості фіксувати повідомлення й погрози, робити скриншоти, скаржитися на акаунти в соцмережах і звертатися по юридичну та психологічну допомогу. Це особливо важливо, адже повідомлення й цілі листування можуть бути швидко видалені.

Окремий виклик — розвиток штучного інтелекту. У практиці "ЮрФем" уже були випадки, коли ШІ використовували для створення фейкових інтимних фото та підроблених скриншотів листування. На думку експертки, безпека користувачів має закладатися ще на етапі розробки цифрових сервісів, а держава — вибудовувати ефективні механізми взаємодії з технологічними компаніями.

Україна також має адаптувати законодавство до європейських стандартів захисту потерпілих. Серед можливих змін — законопроєкт №12297, який передбачає запровадження окремої відповідальності за переслідування, зокрема в цифровому середовищі.

Цей випуск завершує серію подкастів "Інтегруючись в ЄС: Розмови про гендерну рівність". У п’яти епізодах експертки говорили про права потерпілих, трудове законодавство, гендерно чутливий парламент, євроінтеграцію та захист від насильства.

Епізоди підготовлено в межах проєкту "Посилення спроможності юристок та юристів у регіонах захищати жінок та дівчат, постраждалих від С/ГЗН", що впроваджується Асоціацією жінок-юристок України "ЮрФем" за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).

Епізоди підготовлено за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ньому погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об'єднаних Націй.

Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF) – це єдиний глобальний механізм, створений виключно на підтримку участі жінок в процесах розбудови миру та безпеки, а також гуманітарної допомоги. WPHF, керований низкою представників громадянського суспільства, урядів та ООН, — це трастовий фонд за участі багатьох партнерів, який мобілізує терміново необхідне фінансування для місцевих організацій, очолюваних жінками, та працює разом із жінками на передовій заради побудови міцного миру. Починаючи з 2016 року, WPHF надав фінансування та підтримав спроможність понад 1000 місцевих жіночих організацій громадянського суспільства, які працюють над питаннями порядку денного "Жінки, мир, безпека" та реалізують гуманітарну діяльність у 41 країні світу, які постраждали від кризи. 

Источник материала
loader