/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F35%2Fa5a1a86038cebc69d5f734f7538c5804.jpg)
ЦРУ берётся за войну? Детали и причины поездки главы разведки США в Москву
Вперше за майже п'ять років Росію відвідав керівник головного органу зовнішньої розвідки США – Центрального розвідувального управління. Візит Джона Реткліффа тримали у таємниці та публічно підтвердили вже після того, як літак з американською делегацією залишив Москву.
Офіційно в США не коментують задачі Реткліффа. А заяви Трампа, який доволі незграбно спробував применшити важливість поїздки, лише додали впевненості у надважливості місії.
Багато хто провів аналогії з попереднім візитом очільника ЦРУ до Москви у 2021 році.
Тоді головний американський розвідник літав до РФ, щоб особисто повідомити: США знають про плани нападу на Україну. Як вважають, та зустріч була потрібна також для того, щоб топпредставники двох ядерних держав, США та Росії, відчули червоні лінії одне одного, що є вкрай важливим для уникнення ядерного конфлікту.
Одну з таких червоних ліній візит Реткліфф, імовірно, продемонстрував усьому світові, а не лише росіянами: його літак показово двічі здійснив посадку в Латвії, до і після відвідин Москви.
Спроби США запобігти нападу Росії на НАТО (передусім на держави Балті) вважають однією з головних причин та тем цього непублічного візиту. Утім, вона точно є не єдиною. Поїздка відбулася у складний період. Наразі маємо не лише глухий кут у врегулюванні російсько-української війни. Не менш вагомим для Трампа є затягування конфлікту США з Іраном за умов, коли Росія надає підтримку іранському режиму. І, зрештою, з Москви знову почали лунати ядерні погрози.
А для нас важливо, що Реткліффа зараховують до проукраїнського табору в США.
Варто додати, що поїздка фактично відбувалася "з дозволу" України, яка зобов’язалася призупинити атаки по певних частинах Росії під час візиту високого гостя.
Що відомо про утаємничений візит керівника американської розвідки до Москви – розповідаємо у статті.
Візит таємний, але демонстративний
Американська делегація прибула до Москви у вівторок вранці.
Втім, спершу було відомо лише про те, що прилетів "хтось важливий зі США" – про американський кортеж, задля якого перекривали дороги, повідомляли мешканці російської столиці, в той час як посольство США у РФ заперечувало будь-які дані про візит.
Особливим був і маршрут руху, і те, чим летів глава ЦРУ.
Для поїздки американці використали Boeing C-17A Globemaster III – великий військово-транспортний літак, здатний перевозити понад 70 тонн вантажу. Утім, цей літак також використовують для перевезення високопосадовців США до потенційно небезпечних зон, зокрема до Афганістану.
C-17 вилетів з об'єднаної бази "Ендрюс" у неділю ввечері, але попрямував не до Москви, а до столиці Латвії Риги, де пробув близько доби.
Для чого здійснювалася зупинка, американці не коментують, але технічної потреби, як-от для дозаправки, у них не було – цей літак навіть із 70-тонним навантаженням має значний запас дальності польоту. Лише у вівторок вранці літак продовжив рейс до Москви, приземлившись невдовзі після 9 ранку. Приблизно о 18:30 літак вилетів з Москви, але знову не попрямував до Вашингтона, а взяв курс на Ригу.
І лише в обід наступного дня – вилетів зі столиці Латвії назад до США.
При цьому і у Москві ("Внуково"), і у Ризі американський літак використовував цивільні аеропорти, де він одразу став об’єктом уваги авіаспоттерів та й пересічних пасажирів. Укупі з проїздом маркованого кортежу на зустрічі центром Москви виникало питання: а чи не було метою привернути увагу до візиту, зробити так, щоб його точно побачили?
При цьому, що парадоксально, офіційно США намагалися створити для візиту ореол секретності.
Про поїздку Реткліффа не повідомляли заздалегідь (та й на початку відмовлялися її визнати). Це робить її відмінною, наприклад, від запланованого на жовтень візиту глави ФБР Кеша Пателя до Москви та Санкт-Петербурга, де він зустрічатиметься з представниками російського ФСБ.
Як США та РФ "відкривали таємницю"
Утім, були держави та іноземні лідери, які знали про те, що готується топвізит до російської столиці.
І це не лише окремі союзники США, як Латвія.
Одна з небагатьох деталей візиту Реткліффа, про яку американці розповіли журналістам – це те, Вашингтон наперед звернувся до України з проханням утриматися від ударів по Москві, Санкт-Петербургу та північно-західним регіонам Росії на час поїздки. І хоча до Пітера очільник ЦРУ не літав, ця частина прохання могла бути обґрунтована тим, що під час атак ЗСУ на балтійські порти РФ українські дрони вже кілька разів залітали до Латвії.
Невідомо, чи українців повідомили про рівень візиту та його мету, але сам цей факт став яскравою демонстрацією зміни сил у російсько-українській війні.
Та повернімося до того, коли США зрештою визнали топвізит.
У день, коли Реткліфф перебував у Москві, повідомлення про це виходили лише з посиланням на американські джерела. Лише наступного дня, коли посадовець вже давно був у Ризі, приїзд глави ЦРУ до Москви підтвердили у Кремлі. Речник Кремля Дмитрій Пєсков заявив, що поїздка очільника американської зовнішньої розвідки була пов’язана з "контактами спецслужб" і що Реткліфф не зустрічався з Путіним. А ще Пєсков поставив під сумнів, що ці перемовини здатні "вивести двосторонні відносини (США та Росії) з глибокої кризи, в якій вони зараз перебувають".
А 27 серпня візаві Реткліффа – очільник Служби зовнішньої розвідки (СЗР) Росії Сергєй Наришкін – вперше підтвердив, що саме він зустрічався з керівником ЦРУ та спробував запевнити, що у приїзді гостя нібито немає "нічого надзвичайного". Він відмовився надавати конкретику щодо питань, про які йшлося, заявивши, що ті "належать до компетенції розвідувальних служб".
Та чи була розмова з Наришкіним єдиною зустріччю під час шестигодинного перебування глави ЦРУ у Москві?
У США візит офіційно також підтвердили лише 26 серпня – і зробив це особисто американський президент.
При цьому впадало у вічі, що Дональд Трамп прагне применшити важливість візиту.
У розмові з консервативним ведучим ток-шоу Гленном Беком в середу він назвав візит Реткліффа до Москви "майже рутинним" і короткою неконкретною фразою ("я ненавиджу розчаровувати людей") нібито відкинув усі версії, що обговорюються у медіа. Хоча з інших елементів його коментаря виходило протилежне – що він покладає на візит певні надії.
Та й те, що по прильоту до США Реткліфф у супроводі міністра оборони Піта Гегсета та очільника Об’єднаного комітету начальників штабів США, генерала Дена Кейна відвідував Білий дім, також свідчить про особливу вагу візиту для уряду США.
То навіщо глава ЦРУ літав до Москви?
Отже, Дональд Трамп, коментуючи поїздку Реткліффа у вже згаданому ефірі, зазначив, що його адміністрація "дуже наполегливо працює" над припиненням війни в Україні, а також наголосив, що "можливо, щось вийде" з візиту директора ЦРУ до Москви.
Це наразі – єдине, нехай і неконкретне публічне визнання того, що українська тематика точно була у центрі перемовин США і Росії.
Втім, усі коментатори сходяться на думці, що це була не єдина тема.
Також ніхто не сприйняв всерйоз спроби применшити важливість поїздки.
Візит очільника Центрального розвідувального управління до Росії у розпал війни, яку та веде і в якій США допомагають противникові РФ, не може бути "майже рутинним". Та й загалом, такий канал спілкування країни залучають у вкрай делікатних ситуаціях, а персональний візит може сигналізувати про серйозність обговорених питань, які вимагають особистого діалогу і присутності керівників розвідок і не дозволяють їм говорити, до прикладу, по відеозв’язку.
Остання з відомих публіці поїздок очільника ЦРУ до Росії – візит Вільяма Бернса, попередника Реткліффа, до Москви у листопаді 2021 року. Тоді РФ продовжувала накопичувати війська на кордоні з Україною, а західні ЗМІ публікували "злиті" розвідкою перші плани російського вторгнення.
Місія Бернса п'ять років тому полягала, зокрема, у тому, щоб переконати Кремль не нападати на Україну та поінформувати своїх російських колег про потенційні наслідки такого рішення. А ще, як вважають, США використали цю поїздку, щоби зрозуміти, якими є російські червоні лінії, а також показати свої.
Після початку повномасштабної війни поїздок очільника ЦРУ до Росії (принаймні, публічних) не було, але у 2022-му Бернс зустрівся з керівником Служби зовнішньої розвідки Росії Наришкіним в Анкарі, де передав йому попередження про неприпустимість застосування Росією ядерної зброї.
Яка ж була тематика розмови зараз?
Теза Трампа про те, що Реткліфф відвідував Москву виключно в рамках зусиль США із завершення російсько-української війни, звучить непереконливо. Зрештою, раніше Дональд Трамп чудово обходився без керівника розвідки, надаючи ці повноваження своїм посланцям Джареду Кушнеру та Стіву Віткоффу.
Хоча неможливо виключити, що Реткліфф їхав з конкретними пропозиціями щодо виходу з глухого кута в переговорах.
Інші теми розмови можна лише припускати. Зокрема, лунає припущення, що метою Вашингтона було дізнатися, чи справді Росія готується до оголошення мобілізації у вересні для залучення ще близько 300 тисяч росіян для війни проти України. Або ж застерегти Кремль від такого кроку.
Але одна з версій чітко корелює з деталями візиту.
США не пояснюють, навіщо військовий літак мав зупинятися у Ризі, та ще й двічі, та таким чином, щоб це опинилося у новинах.
Це підживлює версію про те, що візит глави ЦРУ був спробою застерегти Кремль від провокацій на території союзників. Найчастіше кажуть про російську загрозу для держав Балтії та Польщі. Про підготовку Росії до таких дій, за даними ЗМІ, США ранішепопереджали Варшаву, а також публічно заявляв президент Литви Гітанас Науседа. Чи є у США дані про особливу небезпеку для Латвії та чи є зв’язок із тим, що Реткліфф двічі зупинився на ночівлю у Ризі – достеменно невідомо.
Ще одним питанням, яке навряд чи оминули увагою на зустрічах у Москві, є підтримка Росією Ірану у війні зі США. Тут йдеться конкретно про зону відповідальності Реткліффа – оскільки Росія розширила обмін розвідданими та військову співпрацю з Іраном. Ба більше, наразі з’ясовується, чинадавала Росія допомогу Ірану для атак іранських безпілотників на об’єкти ЦРУ в Перській затоці.
Те, що Реткліфф на зустрічах з росіянами порушував питання погроз країнам східного флангу та російської підтримки Ірану, згодом підтвердили виданню Politico два обізнані джерела.
Позиція Реткліффа щодо України
Потенційно ще однією метою візиту могла бути підготовка до обміну ув’язненими між США та Росією. В цьому у Реткліффа вже був досвід. У квітні 2025 року за його участі до Сполучених Штатів повернули Ксенію Кареліну – громадянку РФ та США, яку в Росії засудили до 12 років колонії за донат на підтримку України.
Втім, під час підготовки того обміну очільник ЦРУ втілював спільну позицію американської влади.
Однак є достатньо прикладів того, що американський топрозвідник має також власну позицію щодо України.
Загалом персоналія Джона Реткліффа є непересічною.
Навіть за публічно відомою інформацією його цілком можна зарахувати до проукраїнського табору в адміністрації Дональда Трампа.
Показовими є його дії у березні 2025 року, коли адміністрація Трампа зупинила військову допомогу Україні. Вашингтон планував призупинити і обмін розвідданими – однак тоді Реткліфф відстояв його продовження, посилаючись на присутність агентів ЦРУ в Україні, які потенційно могли бути в небезпеці.
Як пише The New York Times, тоді завдання відомства Реткліффа полягало у тому, щоб виграти час для українців і не дозволити росіянам скористатися цим моментом слабкості Києва. Паралельно глава ЦРУ зберіг кількість агентів на території України та навіть збільшив обсяг фінансування певних програм.
Під керівництвом Реткліффа ЦРУ розпочало надавати Силам оборони України підтримку у плануванні ударів по російських нафтопереробних заводах. Стратегія полягала у зосередженні атак на найчутливіших ланках НПЗ замість сховищ палива. Нова тактика виводила підприємства з роботи на кілька місяців.
Після успіху українських атак Реткліфф обговорив ці результати з Трампом за грою в гольф. За даними NYT, тоді президент США "високо оцінив таємну роль США в цих ударах по російській енергетичній галузі".
ЦРУ також отримало повноваження надавати допомогу в ударах українських дронів по суднах "тіньового флоту" в Чорному та Середземному морях. Можна сказати, що відомство Реткліффа слугувало своєрідним острівцем підтримки України у США в період, коли вся інша допомога залишилася в минулому.
А перед ганебним самітом Трампа і Путіна в Анкориджі керівник ЦРУ побрифував американського президента про наміри російського правителя – зокрема про те, що серед них не було прагнення припинити війну.
Звісно, було б помилкою робити з цього висновок, що Реткліфф їздив до Москви з проукраїнськими меседжами та вимогами. Робота спецслужб значно складніша, а інтереси США у світі виходять далеко за межі України та європейського регіону загалом. Поза тим, важливо, що досі очільник ЦРУ був свідомий того, яку вагу має перебіг російсько-української війни для Сполучених Штатів.
А отже, є підстави для обережного оптимізму, що навіть у разі, якщо під час цього візиту у Москві були досягнуті певні стратегічні домовленості, вони напевно не є "зрадою" для нашої держави. І що не йдеться про поступки, які є згубними для самих США.
Автори: Ольга Ковальчук, Сергій Сидоренко,
"Європейська правда"

