Київ, про який ви не догадувались: як називали райони столиці сотні років тому

А ще цікавіше те, що частина старих назв буквально розповідає, що колись було на цьому місці. Десь пасли худобу, десь жили козаки, десь був ліс, пише 24 Канал.

Хрещатик був не вулицею, а болотистим яром

Сьогодні важко уявити центральну вулицю Києва без автомобілів, магазинів та величезних будинків. Але ще до активної забудови XIX століття територія сучасного Хрещатикабула лісистою та заболоченою місцевістю.

Її називали Хрещатим Яром. Саме від цієї давньої назви, за даними офіційного туристичного порталу Києва, і походить сучасний Хрещатик.

Забудовувати територію почали лише у XIX столітті. Тобто одна з найвідоміших вулиць сучасної столиці фактично отримала назву від яру, який давно зник під міською забудовою.

Хрещатик у 1970-х / Фейсбук: Ihor Potabachniy

Кудрявець – район, який пам'ятає літописний Київ

Сучасна Бульварно-Кудрявська вулиця зберігає назву історичної місцевості Кудрявець. Саме її офіційний портал Києва називає літописною місцевістю.

У XIX столітті територія почала активно забудовуватися, а Бульварно-Кудрявська стала важливою міською магістраллю. Тут з'явилися особняки, прибуткові будинки, навчальні заклади і навіть один із перших київських трамвайних маршрутів.

Тобто сучасний район навколо цієї вулиці фактично поєднує дуже давню назву з міським Києвом XIX століття.

Шулявка колись називалася Шелвовим Бором

Це одна з найцікавіших назв Києва. У давньоруських джерелах згадується "Шелвов Борок" – назва, яку пов'язують із невисоким лісом із галявинами. У XVII столітті зустрічалися форми Шелвов Борок і Шелвово сельцо, а пізніше закріпилися Шулявка та Шулявщина.

У XVIII столітті тут навіть розташовувалася літня резиденція київських митрополитів. А в XIX столітті Шулявка почала перетворюватися на робітничу околицю. Цікаво, що в різні періоди її частини приєднували до Києва окремо.

Проспект Перемоги, 1960-ті роки / spraga.info

Татарка – буквально слід переселенців

Назва Татарка з'явилася значно пізніше, ніж багато хто може подумати. У 1860-х роках на цій території почали селитися нижньогородські татари, серед яких було багато миловарів і торговців.

Поступово сформувалася окрема місцевість між Подолом, Лук'янівкою, Щекавицею та Юрковицею. Сьогодні про це нагадують назви вулиць – Татарська, Печенізька, Половецька, Нагірна.

Тобто цілий район Києва фактично зберіг у своїй назві пам'ять про громаду, яка поселилася тут понад 150 років тому.

Куренівка – від козацьких куренів

Назва Куренівка теж має доволі незвичну історію. За однією з поширених версій, тут оселялися запорозькі козаки, які поверталися з походів і проводили тут зиму.

Саме від їхніх куренів і пов'язують походження назви місцевості. Цікаво, що поруч розташована Пріорка, а неподалік – колишні землі садівничого господарства Вільгельма Крістера.

На місці його садиби сьогодні розташований парк "Гірка Крістера".

А Оболонь колись була луками та болотами

Сучасна Оболонь – це висотки, торгові центри, метро і набережна. Але історична місцевість виглядала зовсім інакше.

Оболонь була низинною територією біля Дніпра, яку використовували як сіножаті. Поруч проходила Почайна, а сама територія була пов'язана з давніми водними шляхами Києва.

Тому сучасний район варто уявляти не як "спальний масив", а як величезну прирічкову територію, де століттями змінювалися русла, болота, луки та поселення.

Оболонський проспект, 2004 рік / iloveobolon.kiev.ua

Солом'янка була маленьким передмістям

Сьогодні Солом'янка – один із найбільш впізнаваних районів Києва. Але в першій половині XIX століття це було передмістя, яке лише поступово перетворювалося на міську територію.

У 1850-х роках Солом'янка увійшла до складу Києва. А справжній поштовх її розвитку дала залізниця: у 1868 – 1870 роках тут проклали залізничну лінію, збудували вокзал і майстерні.

При цьому сама назва має кілька версій походження – від солом'яних дахів місцевих хат до торгівлі сіном і соломою.

Совки – назва, якій понад пів тисячоліття

Одна з найбільш несподіваних назв на території сучасного Солом'янського району – Совки. Місцевість відома ще з XIV століття. Тобто коли сучасного Києва з його районами, проспектами та транспортними розв'язками навіть близько не існувало, назва Совки вже була пов'язана з цією територією.

Голосіїв – лише одна з десятків старих місцевостей

Сучасний Голосіївський район взагалі можна назвати архівом київських топонімів. Офіційний портал району перелічує тут одразу десятки історичних місцевостей: Паньківщина, Передславине, Ямки, Байкове, Забайков'я, Деміївка, Ширма, Цимбалів Яр, Добрий Шлях, Голосіїв, Теремки, Феофанія, Лиса гора, Багринова гора, Мишоловка, Китаєво, Пирогів, Церковщина, Теличка, Корчувате та інші.

І багато з цих назв досі можна знайти на сучасній карті Києва.

Голосіївський проспект у 1940-х роках / Pastvu

Звіринець – не просто назва

На Печерську є місцевість Звіринець, яка сьогодні асоціюється насамперед із Ботанічним садом. Але її історія набагато давніша. Саме тут знаходяться Звіринецькі печери – археологічна пам'ятка, пов'язана із Звіринецьким монастирем, який існував у XII–XVII століттях.

Печери розташовані на глибині приблизно 13 – 14 метрів, а найдавніші написи в них датують першою половиною XIII століття. Тобто назва місцевості збереглася фактично поруч із пам'яткою середньовічного Києва, захованою під землею.

Паньківщина та Передславине – назви з княжої історії

У центральній частині сучасного Голосіївського району збереглися назви Паньківщина та Передславине. Вони цікаві тим, що належать до найдавнішого шару київської топоніміки.

Паньківщина сьогодні асоціюється з районом біля Володимирської та Жилянської, хоча сама місцевість існувала задовго до сучасної забудови. А Передславине – одна з назв, яку пов'язують із давньокиївським періодом.