Як зберегти здоровий глузд під час війни та хаосу: 5 порад від психолога
Як зберегти здоровий глузд під час війни та хаосу: 5 порад від психолога

Як зберегти здоровий глузд під час війни та хаосу: 5 порад від психолога

Психолог розповів, як зберегти своє психічне здоров’я у тяжкі часи / © Credits

У світі, де стрічка новин щодня нагадує фантастичний трилер, а несподівані події змінюють одна одну швидше за прогнози експертів, утримати внутрішній баланс стає справжнім викликом.

Психолог Максим Роменський у коментарі для ФОКУС поділився п’ятьма дієвими порадами, які допоможуть зберегти ясність мислення, зупинити постійне відчуття тривоги та навчитися жити далі навіть у часи суцільної невизначеності.

1. Тривога — не доказ усвідомленості

Багато хто помилково вважає, що емпатична та свідома людина зобов’язана постійно перебувати у пригніченому стані та тривожитися. Проте високий рівень стресу аж ніяк не є показником глибокого розуміння ситуації.

Безкінечний скролінг новин лише виснажує психіку, тоді як для чіткого усвідомлення подій достатньо кількох перевірених джерел. Варто чесно запитати себе, чи дає спожита інформація реальне розуміння контексту, чи вона лише якісніше підживлює страх.

2. Аналізуйте факти

Максим Роменський розповів, що у його оточенні є люди, які переконані у власній правоті та завжди готові вказати на чужі помилки. Психолог поділися, що розмови з ними стали для нього своєрідним «тренуванням терпіння».

«Погодьтеся, є особливе задоволення — виявляти когнітивні спотворення в інших. Ось ці люди живуть в інформаційній бульбашці, а от ті взагалі не здатні сприймати факти! Ми ж, звісно, дійшли своїх переконань виключно завдяки неупередженому аналізу даних.Справжнє критичне мислення починається не тоді, коли ви викрили чужу дурість, а коли стало трохи некомфортно від власної впевненості», — зазначив Максим.

Психолог радить у таких випадках поставити собі запитання: «Який факт змусив би мене змінити думку з цього питання?». Якщо виявиться, що таких аргументів не існує в природі, то ви маєте справу не з аналітикою, а зі сліпою вірою.

3. Не давайте песимізму витіснити критичне мислення

У песимізму просто бездоганна репутація. Оптимістам постійно доводиться щось аргументувати, а песимісту достатньо лише скептично підняти брову.

«Світ допомагає: який би триндець ти не пророкував — світ його впевнено забезпечить. Достатньо багатозначно сказати: „Ну-ну, подивимося“, і все, ти вже виглядаєш як людина, яка розуміє устрій світу і, можливо, читала Шопенгауера в оригіналі», — зазначає психолог.

Особливо популярний скепсис серед освічених людей, де надія часом вважається проявом наївності. Проблема в тому, що песимізм уміло приховується під маскою реалізму. Проте негативне передбачення — це такий самий прогноз, який потребує фактів, а не просто передчуттів.

Коли всередині виникає думка, що «все втрачено», варто зупинити себе й тверезо оцінити ситуацію та задати такі чотири запитання:

  • «На яких фактах це ґрунтується?»

  • «Які ще сценарії можливі?»

  • «Що має статися, щоб я визнав свій прогноз помилковим?»

  • «Що я зміню у своїй стратегії у зв’язку з цією інформацією?»

Такі запитання здатні миттєво повернути вас від емоцій до аналітики.

«Можна бачити масштаб загрози, не вважаючи найгірший сценарій найімовірнішим. Потрібно готуватися до поганого, не оголошуючи його неминучим. І можна залишати місце для хорошого результату, не приєднуючись водночас до спільноти наївних оптимістів. Критичне мислення — це не вміння першим передбачити катастрофу, а здатність не захоплюватися жодним прогнозом, включно з власним», — пояснив Максим Роменський.

4. Радіус реального впливу: чому зготувати вечерю іноді корисніше, ніж рятувати світ

За словами психолога Максима Роменського, у сучасної людини дивно широка зона психологічної відповідальності. Вона прокидається і ще в ліжку відповідає за клімат, демократію, війни, економіку, демографію, майбутнє дітей і моральний стан людства.

Проте усвідомлювати масштаб проблеми зовсім не означає, що саме ви мусите розв’язувати всі біди світу.

У кожного з нас є свій радіус реальних можливостей. Десь він більший, десь зовсім крихітний: сходити на вибори, задонатити, підставити плече близькому, профільтрувати фейк, якісно зробити свою щоденну роботу або просто не поширювати сумнівні поголоски. А часом найкраще, що можна зробити, — це просто зварити вечерю й утриматися від нарікань.

Як зазначив фахівець, такі побутові вчинки зовсім не схожі на подвиги. Втім, як показує історія, цей світ досі тримається не на гучних дискусіях про майбутній апокаліпсис, а саме на тих, хто мовчки продовжує робити свої звичайні щоденні справи.

5. Не дозволяти злу захопити реальність

Психолог Максим Роменський звертає увагу на ще одну пастку: більшість уявлень про навколишній світ ми формуємо через медіа та соцмережі, яким фінансово вигідно тримати людей у постійному напруженні. Він зазначає, що новина про те, що мільйони людей просто спокійно відпрацювали свій день, не набере багато переглядів, на відміну від гучних криків про черговий колапс.

«У результаті мозок поступово формує стійку картину: навколо катастрофи, ідіоти, злочинці, фанатики та люди, які неправильно користуються електросамокатами», — пояснив експерт.

Психолог наголосив, що реальність складається не тільки з цього. Просто в доброго, світлого та буденного набагато гірший PR (Public Relations — «піар»), і воно не вміє голосно про себе заявляти. Експерт зауважив, що сьогодні одна з головних навичок збереження здорового глузду — не дозволяти найгучнішим подіям ставати найважливішими у вашому житті.

Психологічна стійкість полягає не в сліпому віруванні у краще майбутнє, а у здатності не перетворювати відчай на свою суть. Зберігати здоровий скепсис, але не ставати циніком, залишати місце для надії, але не втрачати тверезості розуму. Це здатність коригувати власні дії залежно від нових обставин і сумлінно робити свою справу без ілюзії, що ви тримаєте на плечах увесь Всесвіт.

«Й іноді вимикати новини. Бо завтра вам знову знадобиться голова», — підкреслив психолог.

Раніше експерти пояснили, чому небезпечно казати «все гаразд», коли це не так.

  • Ризик діабету 2 типу можна знизити: вчені назвали несподіваний спосіб

  • Здоров’я як інвестиція: на чому не варто економити, а де можна заощадити

  • Чому все більше людей хочуть бути самотніми: що про це говорять психологи й езотерики

Источник материала
loader
loader