Космічний провал Кремля: російський аналог Starlink не може закріпитися й падає з неба

У якому стані супутники зараз

Усі 16 апаратів, які росіяни запустили 19 липня 2026 року, так і не дісталися потрібної висоти. Натомість супутники застрягли на висоті 300 – 400 кілометрів, а деякі з них уже почали неухильно знижуватися й готуватися до згоряння в атмосфері Землі, пише Інститут вивчення війни.

Незалежні фахівці через супутниковий трекер N2YO з'ясували, що жоден апарат із другої партії не досяг цільової робочої висоти у 870 кілометрів. Через високий атмосферний опір на низьких висотах ці пристрої споживатимуть значно більше пального, тому їхній термін служби суттєво скоротиться.

Попередній запуск також не продемонстрував ідеальних результатів: із перших 16 супутників лише 12 змогли піднятися на орбіту. Вони забезпечують російським терористам лише короткі сеанси зв'язку загальною тривалістю до півтори години на добу над територією України.

Дефіцит ракет та українські удари

Російська компанія "Бюро 1440" планує вивести на орбіту сотні супутників, але зараз її плани виглядають нереалістичними. По-перше, показник успішності запусків становить лише 37,5 відсотка. По-друге, Росія повністю залежить від дорогих і дефіцитних ракет-носіїв "Союз-2.1б", яких з 2022 року запустили лише від 6 до 8 одиниць для всіх космічних потреб. За такої частоти Москва зможе відправити в космос щонайбільше 128 апаратів за чотири роки.

Ситуацію для Кремля погіршують активні дії Збройних сил України. У ніч на 15 серпня українські сили уразили ракетно-космічний центр "Прогрес" у Самарі, де росіяни виробляють ракети "Союз". Крім того, українські дрони атакували космодром "Плесецьк". Ці удари створюють серйозні проблеми для виробничих потужностей і дефіцитної інфраструктури ворога.

Тим часом Росії знадобиться успішно запустити щонайменше від 200 до 300 супутників, щоб забезпечити стабільний цілодобовий зв'язок над Україною, коментував раніше радник президента України з оборонних технологій Сергій "Флеш" Бескрестнов.

Попри намагання ворога поспіхом компенсувати втрату доступу до мережі Starlink після її вимкнення 1 лютого, російська космічна програма продовжує зазнавати регулярних невдач. Уповільнення темпів розгортання цієї мережі зменшує ризики використання ворогом супутникового зв'язку для коригування ударів безпілотниками по українських містах.