Експортний колапс у Росії: продажі зерна впали до мінімуму, прибутки аграріїв обвалилися на 99%

Згідно з даними Служби зовнішньої розвідки України, за перші двадцять днів серпня обсяги поставки зерна з Росії за кордон впали до 1,4 мільйона тонн, причому експорт пшениці скоротився у 2,6 раза.

У якій ситуації російська економіка?

За прогнозами аналітиків, у вересні показники експорту в Росії можуть знизитися ще на 52 – 62%, досягнувши позначки 1,8 – 2,3 мільйона тонн, що стане найгіршим результатом з 2010 року.

Надлишок продукції, яку неможливо вивезти з країни, спричинив стрімке падіння цін на внутрішньому ринку. За один тиждень вартість пшениці, ячменю, соняшнику та сої знизилася на 3,3 – 8,5%, а в річному вимірі обвал перевищив 40%.

До того ж, Ростовська область, яка забезпечує майже десяту частину всього російського врожаю, вже 28 серпня ввела режим надзвичайної ситуації через неможливість нормально експортувати збіжжя.

Спроби Кремля врятувати аграріїв та логістичний глухий кут

У відповідь на кризу російська влада готує масштабні державні закупівлі, пільгові кредити, субсидії та позики під заставу непроданого врожаю. Урядовці також розглядають можливість скасування експортного мита та часткової компенсації витрат на транспортування до альтернативних морських терміналів.

Проте такі заходи не здатні розв'язати фундаментальну проблему, адже до 70% російського зернового експорту традиційно проходило через південні порти. Альтернативні маршрути не мають необхідної пропускної спроможності, а залізнична логістика до портів Балтійського моря додає від 30 до 50 доларів на кожній тонні, що робить торгівлю повністю збитковою.

Фінансові наслідки вже відчули найбільші гравці ринку. Чистий прибуток агрохолдингу "Русагро" за перше півріччя обвалився на 99% – з 4,8 мільярда до 55,88 мільйона рублів.

Фактично державне стимулювання лише фінансує тривале зберігання збіжжя на складах, оскільки дешеві гроші не здатні відновити зламані логістичні ланцюжки. Якщо експортні поставки не відновляться найближчим часом, збитки аграрної галузі ляжуть додатковим тягарем на російський бюджет та банківську систему.

Показово, що уповноважений Путіна з міжнародного співробітництва у сфері сталого розвитку Борис Титов назвав нинішню модель російської економіки "берсерк-режимом", який здатен існувати лише обмежений час. Країна-агресорка підвищує податки, перерозподіляє власність і дедалі більше залучає бізнес до фінансування війни. Водночас цивільні галузі стагнують, а прогноз зростання економіки у 2026 році становить лише 0,4%. Додатковий тиск створюють українські удари по нафтопереробних заводах, логістичній та експортній інфраструктурі Росії.