/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F434%2F450d3cd0a9604d32b5976e29073a3573.jpg)
Boeing за $67 млн створив літак-невидимку: його таємно випробовували в Зоні 51
Boeing за власні кошти створив експериментальний стелс-літак YF-118G Bird of Prey, витративши на проєкт близько 67 млн доларів. Машину випробовували на секретному полігоні в Неваді, відомому як Зона 51, а про її існування публічно повідомили лише через кілька років.
Про це пише 19FortyFive.
Bird of Prey здійснив 38 випробувальних польотів у період із 1996 до 1999 року. Існування літака розсекретили у 2002 році.
Назву літак отримав через схожість із клінгонським кораблем Bird of Prey із «Зоряного шляху». Його незвичний силует справді різко відрізнявся від звичайних літаків того часу.
Розробку почав підрозділ McDonnell Douglas Phantom Works. Після злиття McDonnell Douglas із Boeing у 1997 році проєкт продовжили вже під брендом Boeing.
Головним завданням було показати, що передові стелс-технології можна випробовувати значно дешевше, ніж це робили під час створення таких машин, як B-2 Spirit. Саме тому конструктори максимально використовували вже готові вузли та агрегати.
Шасі запозичили у літаків Beech King Air і Queen Air, а катапультне крісло — у штурмовика Harrier. Як силову установку використали один цивільний турбовентиляторний двигун Pratt & Whitney JT15D-5C, який зазвичай встановлювали на бізнес-джети.
Один із льотчиків-випробувачів навіть жартував, що окремі елементи кабіни виглядали так, ніби їх просто купили у звичайному магазині. Такий підхід дозволив суттєво знизити вартість експериментальної програми.
Льотні характеристики Bird of Prey не були вражаючими. Його швидкість становила близько 480 км/год, а практична стеля — приблизно 6 тисяч метрів.
Однак швидкість не була головною метою проєкту. Інженери зосередилися на тому, щоб якомога сильніше зменшити помітність літака для радарів.
Фюзеляж зробили з великою кількістю композитних матеріалів і намагалися мінімізувати стики та шви, які могли відбивати радіолокаційний сигнал. Двигун розмістили глибше в корпусі, щоб зменшити теплову помітність.
Окрему увагу приділили і зовнішньому вигляду. Спеціальна схема фарбування мала розмивати силует літака та робити його менш помітним навіть удень.
Технології, випробувані на Bird of Prey, згодом використали в інших американських авіаційних програмах. Серед них — X-32 і безпілотний демонстратор X-45A.
Сьогодні YF-118G Bird of Prey зберігається в Національному музеї ВПС США в Дейтоні, штат Огайо.

