Помер режисер Валентин Козьменко-Делінде, який працював у Театрі Франка

Театральний режисер, художник театру, педагог і драматург Валентин Козьменко-Делінде помер 9 вересня 2026 року у віці 75 років. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на допис Дмитра Ступки та повідомлення Євгена Женіна у Facebook.

Дмитро Ступка назвав Козьменка-Делінде своїм учителем і згадав роки роботи під його керівництвом. За словами актора, режисер довірив йому ролі Треплєва, Хлестакова у «Ревізорі», Ромео, Біляєва у «Місяці в селі», а також роль у виставі «Жона є Жона» за Чеховим.

«Дякую Вам за школу, за довіру, за вимогливість, за кожну репетицію і кожен урок», – написав Ступка.

Євген Женін у своєму дописі повідомив, що режисера не стало о сьомій ранку 9 вересня. Він назвав Козьменка-Делінде «українсько-словацьким режисером, сценографом і педагогом».

Валентин Микитович Козьменко народився 25 січня 1951 року в селі Рудяків Бориспільського району Київської області, нині затопленому Канівським водосховищем. Козьменко-Делінде – його творчий псевдонім.

1976 року режисер закінчив Київський інститут театрального мистецтва на курсі Сергія Сміяна. У цьому ж закладі він згодом викладав режисуру та майстерність актора. 2008 року Козьменко здобув ступінь доктора філософії з теорії та історії театру.

Робота в Театрі Франка

У 1977–1979 роках Козьменко працював режисером Київського театру російської драми імені Лесі Українки, а в 1979–1984 роках був режисером-постановником Київського українського драматичного театру імені Івана Франка.

Серед його постановок – «Сон літньої ночі» Вільяма Шекспіра, «Прощання у червні» Олександра Вампілова та «Кар'єра Артуро Уї» Бертольта Брехта. Першу версію «Кар'єри Артуро Уї» Козьменко-Делінде поставив на Малій сцені Театру Франка 1985 року. Через 14 років він створив оновлену версію вистави для Головної сцени. Саме цю виставу театр Франка називає такою, що увійшла до «золотого» фонду українського театру.

ЕСУ також згадує серед робіт режисера «Ромео і Джульєтту», «Тартюфа», «Вія», «Одруження» та інші вистави.

У 2013 році в Театрі Франка відбулася прем'єра «Чайки» Антона Чехова в постановці Козьменка-Делінде. Він був не лише режисером, а й сценографом, художником костюмів та автором музичного оформлення. Ролі Треплєва і Тригоріна виконували Остап та Дмитро Ступки.

Сам режисер розповідав, що ідея поставити «Чайку» в Театрі Франка належала Богдану Ступці. Козьменко-Делінде називав цю постановку підсумком їхньої багаторічної творчої співпраці.

Працював у Словаччині

1984 року Козьменко-Делінде почав працювати в Московському художньому театрі імені Антона Чехова. Від 1991 року його професійна діяльність була пов'язана зі Словаччиною.

У 1994–1995 роках режисер працював у Театрі імені Олександра Духновича у Пряшеві. У 1995–1999 роках був засновником і режисером театру-студії «Йорик» у Кошицях. Згодом керував драматичними трупами державних театрів у Кошицях та Пряшеві.

Козьменко-Делінде також викладав у Пряшівському університеті та читав лекції із системи Костянтина Станіславського в університеті Stony Brook у Нью-Йорку.

Остання відома постановка в Україні

21 вересня 2024 року в Національному академічному драматичному театрі імені Лесі Українки відбулася прем'єра вистави «Соло для ударних…» за п'єсою Освальда Заградника. Режисером-постановником та автором сценічного рішення став Валентин Козьменко-Делінде. Він також виконав переклад зі словацької та сценічну редакцію твору.

Євген Женін назвав «Соло для ударних…» останньою за часом постановкою Козьменка-Делінде на батьківщині.