Щуряча отрута, крадені персики та автостоп: як марафон на Олімпіаді ледь не став трагедією

Олімпійський марафон того дня менше за все нагадував свято спорту. Він радше балансував на межі абсурдного циркового фарсу, кривавого виживання та медичного експерименту над людьми, розповідає Space Daily. Коктейль зі щурячої отрути для переможця, спортсмени на автомобілях, грабіж садів і погоні від диких псів – це не вигадка сценаристів, а реальні протоколи олімпійського забігу.

Пекельна траса та нелюдський експеримент

На старт о третій годині дня за виснажливої 32-градусної спеки вийшли 32 бігуни. Дороги для змагань ніхто навіть не намагався перекривати: атлетам доводилося маневрувати між потягами, вантажними фургонами, трамваями та містянами, які вигулювали собак. Олії у вогонь підливали автомобілі з суддями й лікарями, які мчали поруч, підіймаючи клуби густого пилу просто в обличчя спортсменам.

Ситуацію катастрофічно погіршив головний організатор Джеймс Салліван. Одержимий модною тоді ідеєю вивчення зневоднення, він влаштував цинічний експеримент, дозволивши лише одну точку з водою на всій 40-кілометровій дистанції.

Марафон потребує надзусиль / Фото Pixabay

Наслідки не забарилися: каліфорнійця Вільяма Гарсію знайшли на узбіччі без тями – він наковтався стільки кам'яного пилу, що розірвав слизову шлунка і дивом вижив у реанімації.

Автостоп на трасі та сон у саду

Дивацтва наростали з кожною милею. Американець Фред Лорц зійшов на дев'ятій милі через судоми, сів у автомобіль свого менеджера і з вітерцем проїхав 11 миль, весело махаючи знесиленим суперникам. Коли машина заглухла, Лорц спокійно вибіг на стадіон, зірвав овації публіки й уже готувався приймати вітання як чемпіон, доки уважні глядачі не викрили обман.

Кубинський листоноша Фелікс Карвахаль, який дістався на Ігри автостопом, з'явився на старті у важких повсякденних черевиках, сорочці та брюках, які суперники нашвидкуруч обрізали йому ножицями по коліна. Під час бігу Карвахаль теревенив із публікою, вихопив у глядачів два персики, забіг у чужий сад поласувати зеленими яблуками, схопив шлункові кольки, приліг подрімати біля дороги – і після всього цього примудрився фінішувати четвертим.

А південноафриканського бігуна Лена Тауньяне, який упевнено претендував на медаль, зграя агресивних безпритульних собак загнала на цілу милю вбік від траси.

Стрихнін, бренді та сумнівне золото

Справжній жах розгорнувся з офіційним тріумфатором Томасом Хіксом. Коли за десять миль до фінішу він почав падати від знесилення й благав про воду, тренери лише обтерли йому губи.

Натомість атлету дали пекельну суміш: сирий яєчний білок із сульфатом стрихніну – потужним стимулятором у мікродозах, який зазвичай застосовували як отруту для щурів. Ближче до фінішу дозу стрихніну повторили, щедро заливши її французьким бренді.

Охоплений галюцинаціями Хікс уже не розумів, де перебуває, його шкіра посіріла, а ноги ледь човгали. Тренери буквально перетягнули напівпритомного бігуна через фінішну лінію на руках, після чого над ним кілька годин чаклувала бригада лікарів. Хікс вижив і зберіг золоту медаль, але саме цей божевільний забіг змусив спортивний світ назавжди переглянути правила безпеки та заклав основу перших антидопінгових заборон.