Розшук ТЦК за кордоном: юристи пояснили, чому сплата штрафу не вирішує проблему

Розшук ТЦК для українців за кордоном став несподіванкою для багатьох, хто виїхав із країни цілком легально. Юрист В'ячеслав Кирда пояснив, чому чоловік із чесно вказаною іноземною адресою в «Резерв+» раптом опиняється в базі адміністративного розшуку, а звичайна поїздка додому може коштувати йому можливості повернутися, передає Новини.LIVE.

Як українці за кордоном потрапляють у розшук ТЦК

Показовий випадок стосується 53-річного українця, який жодного разу не служив в армії. У грудні 2023 року він офіційно переїхав до Німеччини, а перед від'їздом — 2 жовтня 2023 року — успішно пройшов військово-лікарську комісію і вказав актуальну закордонну адресу в електронному реєстрі. Попри це ТЦК та СП оголосив чоловіка в розшук поліції з вимогою доставити його для складання протоколу.

Причина — у зміні законодавства. Скасування медичного статусу «обмежено придатний» автоматично зобов'язало всіх, хто отримав його раніше, пройти обстеження заново. Тож відмітка від 25 березня 2026 року фіксує лише юридичне невиконання нової норми, а не факт реального надсилання чоловікові нової повістки за кордон. Проживання в Німеччині не звільняє від військово-облікових обов'язків, однак ТЦК та СП не має права штрафувати людину, доки не отримає документального підтвердження належного інформування про виклик.

Чому не варто одразу платити штраф у «Резерв+»

Застосунок «Резерв+» дозволяє розшукуваним дистанційно і добровільно сплатити 50% від загальної суми штрафу — це 8500 гривень. Однак юристи радять не поспішати визнавати провину і переказувати гроші. Сплата закриває конкретне адміністративне провадження і знімає статус розшуку, але обов'язок пройти ВЛК нікуди не зникає.

«Я б не радив зараз платити 8500 гривень лише для того, щоб зникла червона позначка, не перевіривши, що саме ви цим штрафом закриваєте», — пояснюють правники.

Окреме значення мають строки давності, на які звернув увагу адвокат Ярослав Турчин. За порушення статей 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнення можна накласти протягом трьох місяців із дня виявлення факту, але не пізніше одного року з моменту скоєння правопорушення. Після завершення цих строків будь-які дії щодо внесення особи в бази розшуку втрачають законну основу.

Ризики тимчасового повернення в Україну

Адміністративний розшук не є кримінальним, тому він не створює довічної заборони на в'їзд в Україну. Але, опинившись на території держави, повернутися назад буде дуже складно.

«В'їхати ви як громадянин України можете, але після прибуття опинитеся в зоні дії українського військового законодавства і відповідних обов'язків військовозобов'язаного», — попереджають захисники.

Що перевірити перед поїздкою в Україну

Перед будь-якою подорожжю додому юристи радять ретельно проаналізувати власні документи: наявність розшуку, актуальний статус військового обліку, наявність чи відсутність порушень, актуальний статус ВЛК, наявність відстрочки, а також інші підстави, через які після в'їзду можуть виникнути проблеми.

Також важливо знати: громадяни мають законне право відмовитися від отримання повістки, якщо бланк заповнений із процедурними порушеннями або містить помилкові персональні дані. Водночас безпідставна відмова загрожує адміністративним штрафом до 25 500 гривень, а повне ігнорування так званої бойової повістки кваліфікується як кримінальне правопорушення і карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.