ШІ розкрив таємницю нацистського шифру: що німецький солдат написав 83 роки тому

Повідомлення німецького військового, відправлене під час Другої світової війни, вдалося прочитати через 83 роки завдяки штучному інтелекту. Модель GPT-6 Astra розшифрувала один із досі нерозгаданих записів Enigma, самостійно знайшовши підказки в архівах та відтворивши роботу німецької шифрувальної машини.

Про це пише ERR.

Фахівець Картер Леффер вирішив перевірити, чи здатна сучасна модель штучного інтелекту впоратися з військовими шифрограмами, які десятиліттями залишалися нерозгаданими. Він доручив GPT-6 Astra дослідити відкритий каталог зашифрованих повідомлень Enigma та спробувати відновити їхній зміст.

ШІ самостійно опрацював архів і зупинився на шифрограмі №172, яка починалася з літер MVUEH. Під час аналізу він встановив зв’язок із сусіднім записом під номером 173 та знайшов географічну підказку, яка допомогла просунутися в розшифруванні.

Нею виявилася назва населеного пункту Розенов. Саме ця зачіпка дозволила моделі перейти від аналізу архівних записів до пошуку можливих налаштувань шифрувальної машини.

GPT-6 Astra самостійно написала програмний симулятор Enigma, дослідила історичні обставини появи повідомлення та сформувала кілька гіпотез щодо його змісту.

Після цього модель залучила обчислювальні потужності для перевірки можливих варіантів розшифрування. Замість звичайного перебору комбінацій вона поєднала роботу з історичними джерелами, програмування та криптографічний аналіз.

Що було в секретному повідомленні німецького військового

Розшифрована радіограма датована 10 липня 1941 року. Німецький військовий відправив її о 17:30, перебуваючи поблизу населеного пункту Розенов.

У повідомленні солдат терміново просив передати йому радіовказівки щодо подальшого напрямку руху. Йому потрібно було з’ясувати, куди прямувати далі.

Ймовірно, необхідну відповідь військовий отримав того самого вечора. Проте зміст його запиту залишався невідомим дослідникам протягом наступних десятиліть.

Зашифрований запис MVUEH оприлюднили разом з іншими військовими радіограмами ще на початку XXI століття. Відтоді криптографи намагалися відновити його зміст, використовуючи різні методи та обчислювальну техніку.

Проблема полягала у величезній кількості можливих налаштувань Enigma. Без відомих фрагментів початкового повідомлення перебір мільярдів комбінацій не давав результату.

Упродовж 20–25 років шифрограма залишалася нерозгаданою, попри зусилля фахівців і доступність потужних комп’ютерів.

Як працювала Enigma і чому її шифри було так складно зламати

Під час Другої світової війни німецькі військові використовували Enigma для захисту секретного радіозв’язку. Машина перетворювала звичайний текст на зашифровані послідовності літер, які противник не міг прочитати без відновлення відповідних налаштувань.

Перший успішний злам Enigma відбувся ще 1932 року. Польські криптографи знайшли спосіб розкривати німецькі шифри, проте наприкінці 1938 року Німеччина суттєво ускладнила конструкцію машини та правила її використання.

Через ці зміни попередніх методів стало недостатньо. Британським фахівцям у Блечлі-Парк довелося шукати нові способи розшифрування німецького військового зв’язку.

Команда математиків, до якої входив Алан Тюрінг, використала польські напрацювання та вдосконалила методи криптоаналізу.

Британські дослідники створили електромеханічну машину Bombe, яка допомагала знаходити налаштування Enigma та читати перехоплені німецькі повідомлення.

Проте навіть ці технічні досягнення не дозволили розшифрувати всі радіограми. Частина військових повідомлень залишилася непрочитаною і після завершення Другої світової війни.

Як штучний інтелект знайшов ключ до старого шифру

Під час роботи із шифрограмою №172 модель GPT-6 Astra використала не лише обчислювальні можливості, а й історичні відомості, які могли допомогти визначити налаштування Enigma.

Штучний інтелект знайшов посилання на німецькі державні архіви та зіставив доступні записи з інформацією про зашифроване повідомлення.

Модель також врахувала механічну особливість Enigma та друкарську помилку в тексті. Ці деталі допомогли звузити пошук можливих варіантів розшифрування.

Для виконання завдання GPT-6 Astra самостійно написала програмний код, перевірила кілька гіпотез та використала створений симулятор шифрувальної машини.

Робота поєднала архівні дослідження, історичний аналіз, програмування та криптографію — завдання, на які групі дослідників могли б знадобитися місяці.