Ірландія постачає Росії важливий компонент для виробництва зброї — The Economist

Глиноземний завод Aughinish Alumina на заході Ірландії забезпечує значну частину поставок глинозему для російської алюмінієвої промисловості.

Про це пише The Economist.

Видання зазначає, що через це частина алюмінію, який використовується у російському військово-промисловому комплексі, може мати ірландське походження. Зокрема, йдеться про глинозем — оксид алюмінію, необхідний для подальшого виробництва металу. Aughinish Alumina експортує цю сировину російським підприємствам, що виробляють алюміній. При цьому завод досі не потрапив під санкції Європейського Союзу проти Росії.

Деякі країни ЄС наполягають на включенні Aughinish до нового пакета санкцій, обговорення якого має розпочатися в жовтні. Водночас прихильники збереження роботи заводу стверджують, що санкції можуть завдати серйозної шкоди європейській алюмінієвій промисловості. Представники галузі, однак, вважають ці побоювання перебільшеними.

Європа й без того значною мірою залежить від імпорту алюмінію, тоді як власне виробництво ЄС становить лише кілька відсотків світового обсягу. За останні десять років європейська алюмінієва промисловість суттєво скоротила виробництво через конкуренцію з дешевим китайським імпортом, застаріле обладнання, високі ціни на електроенергію та витрати, пов’язані з дозволами в межах Схеми торгівлі викидами ЄС. Наразі алюмінієві заводи в Європі використовують приблизно 30% своїх виробничих потужностей.

Європейські підприємства щороку потребують кілька мільйонів тонн глинозему. Водночас із початку 2026 року Aughinish поставив європейським виробникам лише близько 0,3 млн тонн цієї сировини. Тому, як зазначає The Economist, припинення роботи заводу через санкції не мало б критичного впливу на європейський сектор, оскільки необхідний глинозем можна отримувати з інших джерел. У Європі залишаються ще чотири підприємства, які або експортують до Росії незначні обсяги глинозему, або взагалі не здійснюють таких поставок.

Водночас санкції можуть сильніше вдарити по Росії. У 2024 році Ірландія посіла третє місце серед найбільших постачальників глинозему до РФ після Китаю та Індонезії.

Для ірландського уряду можливе включення Aughinish до санкційного списку може стати політично складним питанням. На підприємстві працюють близько 1000 людей. Крім того, за інформацією компанії, завод продає надлишки електроенергії зі своєї газової електростанції до національної енергосистеми. За її оцінками, цього обсягу достатньо приблизно для забезпечення 200 тисяч домогосподарств.

Водночас збереження заводу поза санкційним режимом також створює для Ірландії політичні ризики. Наразі країна головує в Раді ЄС, а підтримка підприємства, яке постачає Росії сировину для виробництва продукції, що використовується її військовою промисловістю, може викликати додаткову критику.

Переговори щодо нового пакета санкцій ЄС мають розпочатися на початку жовтня. Кілька держав-членів уже виступають за заборону експорту глинозему до Росії. Таким чином, Aughinish Alumina може зрештою опинитися під санкціями Євросоюзу.

The Economist зазначає, що в такому разі вплив на європейський алюмінієвий сектор, імовірно, буде обмеженим. Водночас санкції можуть позитивно вплинути на репутацію Ірландії, яка опинилася під критикою через продовження поставок російській промисловості.

Aughinish Alumina належить російському металургійному концерну "Русал". Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну частка російського ринку в експорті заводу суттєво зросла — з 24% у 2021 році до 68% у 2025 році.

Глинозем із заводу постачають на алюмінієві підприємства "Русалу" в Сибіру. Вироблений там алюміній, зокрема, продають московському трейдеру ASK, який постачає продукцію більш ніж 100 російським підприємствам оборонної промисловості.

За даними The Economist, алюміній, який проходив через ASK, використовували підприємства, що виробляють гіроскопи для крилатих ракет Х-101, двигуни для винищувачів "Сухого", а також компоненти для балістичних ракет "Іскандер-М". Через цей ланцюг постачання сировина з ірландського підприємства зрештою може бути пов’язана з виробництвом російського озброєння.

Раніше ми писали, що президент США Дональд Трамп заявив, що розраховує на завершення війни з Іраном до кінця цього року, водночас не виключивши можливості тривалішої присутності Сполучених Штатів у регіоні. Зокрема, американський лідер припустив, що Вашингтон може спробувати контролювати іранську нафтову торгівлю за аналогією зі своїм підходом до Венесуели.