Скандал із полоненими з КНДР: в Києві розповіли, чи домовлялися із Сеулом про секретність — FT

Оприлюднення інформації про передачу Південній Кореї двох військовослужбовців КНДР, захоплених українськими силами в Росії, спричинило дипломатичну напруженість між Києвом та Сеулом.

Про це повідомляє видання Financial Times із посиланням на власні джерела та офіційні заяви посадовців обох країн.

Звинувачення з боку Сеула та позиція України

Повідомляється, що Південна Корея обурилася через розголошення цієї інформації. У неділю пізно ввечері старший секретар південнокорейського президента Сун Кі Хон висловив «глибоке співчуття» через те, що Україна «односторонньо та раптово» оголосила про передачу полонених. Він зазначив, що Сеул погодився зберегти це в таємниці через делікатність ситуації.

«Ми вимагаємо офіційного пояснення та вибачень», — додав Сун Кі Хон.

У Києві звинувачення відкидають. Радник президента України з питань комунікацій Дмитро Литвин у Facebook заявив, що «такої угоди не було».

Водночас високопоставлений український чиновник, знайомий із питанням, у коментарі Financial Times зазначив, що хоча передачу детально обговорювали під час зустрічі голів МЗС у червні, на президентському рівні «не було досягнуто жодної домовленості» про нерозголошення інформації про в’язнів.

«Дивно очікувати, що ми можемо приховати цю історію після того, як вони говорили про неї все літо», — зазначив посадовець.

Посольство України в Сеулі на запит про коментар не відповіло. Своєю чергою, посольство Південної Кореї в Києві зазначило, що «зберігає послідовну позицію щодо питання північнокорейських військовополонених в Україні» та проводить «консультації з Україною та відповідними міжнародними організаціями».

Доля північнокорейських полонених у Росії: правові та гуманітарні ризики

За даними української розвідки, загалом до 50 000 військовослужбовців КНДР разом із балістичними ракетами та артилерією були направлені для участі у бойових діях на боці РФ. Двоє північнокорейських солдатів, про яких йдеться, були поранені та захоплені в Курській області Росії в січні 2025 року.Вони є єдиними відомими полоненими бійцями КНДР, які вижили. В інтерв’ю південнокорейським медіа обидва висловили бажання виїхати до Південної Кореї.

У липні Міністерство закордонних справ у Сеулі повідомляло, що Південна Корея та Україна домовилися поводитися з ув’язненими «відповідно до міжнародного права та гуманітарних принципів, поважаючи при цьому вільну волю причетних осіб».

Експерти зазначають, що публічність у таких питаннях становить ризик для родин військовослужбовців, оскільки у КНДР родичі перебіжчиків піддаються колективному покаранню, включно з інтернуванням та примусовою працею.

«З точки зору прав людини, Україна завдала значної шкоди добробуту цих солдатів та їхніх сімей. Південнокорейським ЗМІ, ймовірно, ніколи не слід було надавати до них доступ. В ідеалі, їхнє захоплення мало б назавжди тримати в таємниці», — зауважив науковий співробітник Інституту Седжонга Пітер Ворд.

Вплив на військову допомогу Україні та внутрішню політику Південної Кореї

Повідомляється, що цей конфлікт ускладнює відносини між країнами, хоча обидві прагнуть протидіяти співпраці Росії та Північної Кореї. Україна раніше просила в Сеула — одного з найбільших виробників зброї у світі — озброєння та системи ППО Patriot. Однак Південна Корея відмовила, пояснивши це тим, що надає зонам бойових дій лише гуманітарну допомогу.

Українські посадовці також висловили занепокоєння через розширення ділових зв’язків Сеула з Москвою. Зокрема, вони вказали на передачу Росії 30 000 тонн очищеного палива у липні та тестовий рейс Південної Кореї арктичним Північним морським шляхом минулого місяця, який вимагав співпраці з російською стороною.

Крім того, інцидент дав привід для внутрішньополітичної критики у самій Південній Кореї. Президент країни Лі Дже Мен прагнув більш примирливої політики щодо Пхеньяна, через що зазнав звинувачень від опозиції. Зокрема, лідер фракції «Партія народної сили» Чон Чом Сіг звинуватив главу держави у спробах уникнути конфронтації з лідером КНДР Кім Чен Ином та у «благанні [Пхеньяна] про фіктивний мир».

Скандал між Києвом і Сеулом через полонених КНДР — останні новини

Згодом в Офісі президента прокоментували звинувачення Сеула щодо порушення угоди про нерозголошення. Там наголосили, що публічно оголосили лише про передавання двох полонених Південній Кореї.Жодних деталей самого процесу українська сторона, за її словами, не розкривала.

До слова, наприкінці грудня 2025 року у ЗМІ з’явилася інформація, що ЗСУ взяли в полон солдата КНДР. Але потім повідомлялося, що він помер від ран.