RSF: Президент Аргентини щодня публікує в соцмережі X понад 35 ворожих до медіа повідомлень

Президент Аргентини Хав’єр Мілей щодня публікує в соціальній мережі X у середньому понад 35 повідомлень, в яких зображує журналістів як «найманців», яким платять за повалення його уряду, а також звинувачує працівників медіа в корупції, брехні та політичному активізмі. Про це повідомила міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF), яка проаналізувала акаунт політика у період із квітня по травень 2026 року.

RSF виявила, що за 47 днів президент Аргентини опублікував 1674 дописи з нападками на журналістів і медіа (включно з репостами) — це більше, ніж бізнесмен Ілон Маск публікує проти преси за цілий рік. 

Найпоширенішою категорією нападок Мілея на пресу є звинувачення в корумпованості журналістів; вони фігурують у 498 із 1674 повідомлень. Президент Аргентини стверджує, що його адміністрація «ліквідувала» державну рекламу, і через це журналісти, які раніше отримували хабарі від регіональних урядів і приватних компаній, прагнуть помститися, поширюючи неправдиву інформацію про нього.

Ці звинувачення в корупції лежать в основі його риторики. Він неодноразово поширював повідомлення, в яких приватні медіа називають «жебраками», а журналістів — хабарниками, які «відверто діють проти його уряду, бо той позбавив їх рекламних замовлень».

Крім того, він часто оперує власною статистикою, мовляв, 95% тих, хто займається журналістикою в Аргентині, — це «брехливий непотріб», «зграя злочинців», чия робота полягає в тому, щоб «безкарно брехати» та «розбещувати людей, які підсіли на державні замовлення й хабарі». 

Риторика Хав’єра Мілея прирівнює критику урядових рішень до боротьби проти «ідей свободи» та захисту «касти». Зокрема, він часто вживає зневажливий термін «kuka» — скорочення, що поєднує літеру «K» (від прізвищ колишніх президентів Нестора та Крістіни Кіршнер) зі словом «cucaracha» («тарган») і спочатку стосувалося активістів-кіршнеристів, — для опису журналістів, які критикують його адміністрацію.

За даними RSF, Хав’єр Мілей рідко публікував дописи від власного імені: з 1674 виявлених ворожих дописів 1499 (тобто 89%) були репостами. Організація також нарахувала 151 допис із цитуванням, де він додавав короткий коментар до чужого твіту. Лише 21 твіт (1,2%) був написаний ним особисто.

Іноді президент Аргентини ділиться дописами двічі: спочатку як звичайним репостом, а потім — як дописом із цитуванням, що містить фразу «No odiamos lo suficiente a los periodistas» («Ми недостатньо ненавидимо журналістів»). Часом її скорочують до абревіатури NOLSALP, а також ставлять знак долара (NOL$ALP), щоб натякнути на корупцію.

Таку фразу він застосовує і до тих, хто захищає пресу. Аргентинська організація із захисту прав журналістів Foro de Periodismo Argentino (FOPEA) стала мішенню допису з тегом NOL$ALP після публікації звіту про напади на свободу преси в країні. Мілей додав той самий тег до допису, в якому ставилося під сумнів падіння позицій Аргентини у Всесвітньому індексі свободи преси RSF. Аргентина посідає 98-ме місце в цьому індексі — на 11 позицій нижче, ніж у 2025 році, і на 69 позицій нижче, ніж у 2022-му.

«Коли президент використовує свій акаунт у мережі X для постійних нападок, образ, дискредитації та зображення преси як ворога держави, він застосовує свій політичний авторитет, щоб підірвати одну з основ демократії. Шквал образ, які президент спрямовує на адресу журналістів, є неприйнятним і свідчить про глибоку зневагу до демократії. Використання комунікаційних каналів президентської адміністрації для систематичних атак на журналістів фактично означає посягання на право аргентинців на інформацію замість його захисту.

Глава держави може оскаржити статтю, вимагати внесення виправлень, скористатися правом на відповідь або — що ще краще — використати свої повноваження для впровадження масштабної державної політики на підтримку життєздатності медіа. Браку сфер для дій немає, однак Хав'єр Мілей вирішив вдатися до ще більшої словесної агресії, образ і дезінформації. Це не личить провідному політичному діячеві», — вважає гендиректор RSF Тібо Брюттен.

Нагадаємо, у червні 2024 року аргентинські журналісти провели масовий протест на захист свободи слова і проти політики цензури та регулювання уряду президента Хав’єра Мілея.

Понад 2000 працівників преси підписали заяву про загрозу «серйозного впливу на свободу слова». Зокрема, вони протестували проти жорстокого придушення висвітлення новин, обмеження доступу працівників преси до подій, що становлять суспільний інтерес, придушення комерційних і некомерційних приватних медіа через усунення офіційної реклами та паралічу Фонду конкурентного розвитку аудіовізуальних медіа FOMECA.