Стало відомо, що потрібно додати до купи компосту, щоб він швидше дозрів

Осінні рослинні рештки можна перетворити на готове добриво вже за кілька місяців, якщо правильно запустити процес перегнивання. Після збору врожаю город стає справжнім джерелом органіки — листя, бадилля, бур’яни, солома, стебла кукурудзи чи соняшника та дрібні гілки зазвичай складають в компостну купу. Проте природне перегнивання такої маси зазвичай триває роками, тоді як правильний підхід дозволяє отримати готове добриво вже за кілька місяців, пише agronews.ua.

Прискорити перетворення рослинних решток на готове добриво можна за допомогою звичайної сечовини — доступного азотного добрива, яке запускає процес так званого гарячого компостування.

Коли карбамід потрапляє в компостну купу, він активізує мікроорганізми, що відповідають за розкладання органіки. У результаті температура всередині маси піднімається до 50-65 градусів. Це створює умови для швидкого перетворення рослинних решток на добриво та одночасно знезаражує компост: гинуть насіння бур’янів, кореневища пирію чи берізки, знижується активність грибкових хвороб і личинок шкідників.

Органіку для компостування укладають шарами завтовшки 20-30 см, кожен з яких проливають розчином сечовини, а суху масу попередньо зволожують водою. Вологість має бути оптимальною: компост повинен бути вологим, але без надлишку рідини. Після закладання купу накривають плівкою чи агроволокном, щоб утримати тепло й вологу.

Кількість добрива залежить від типу органіки. Для сухої маси, як солома, тирса чи гілки, беруть приблизно 200 г карбаміду на 10 л води, і цього вистачає на кубометр матеріалу. Для листя, бадилля та бур’янів достатньо 100-150 г на 10 л, а якщо переважає зелена трава чи кухонні відходи, вистачить однієї-двох столових ложок, іноді ж можна обійтися й без додаткового азоту.

Уже через тиждень після закладання купа починає активно грітися. Щоб процес не сповільнювався, компост раз на два тижні перелопачують, забезпечуючи доступ кисню до внутрішніх шарів, і стежать, щоб маса не пересихала, орієнтуючись на вологість добре відтисненої губки.

За такого способу компост дозріває вже за 1,5-3 місяці, виходить однорідним, поживним і придатним для використання на грядках, у саду чи теплиці. Це практичний прийом, який дозволяє перетворити осінні рослинні решки на цінне добриво без багаторічного очікування.

Кримінальні провадження, обшуки, арешти рахунків, техніки та землі стали для українського агробізнесу реальністю, до якої варто готуватися заздалегідь. Як перевіряти контрагентів, чи обов’язково відповідати на запити правоохоронців, що робити з арештованим зерном і як поводитися під час обшуку читайте в матерілі: Обшуки та арешти в агробізнесі