Чим підживити малину та ожину восени, щоб кущі були усипані ягодами

Препарат вносять лише раз за життя рослини, але фунгіциди та надлишок фосфору здатні звести ефект нанівець. Ягідні кущі, висаджені восени без мікоризного препарату, ризикують не пережити безсніжну морозну зиму: у малини, ожини та лохини американської корінь поверхневий і щільний, тож у спеку він погано тягне воду, а в холоди – промерзає. Внесення грибної вакцини безпосередньо на дно посадкової ями є одноразовою інвестицією на весь термін життя рослини, повідомляє WP Dom, пише agronews.ua.

Ідеться про симбіоз коріння з ґрунтовими грибами, який у дикій природі виникає сам по собі – саме тому під певними породами дерев у лісі ростуть маслюки, підберезники та білі гриби. На присадибних ділянках, де землю регулярно перекопують і обробляють хімією, корисних спор зазвичай просто немає.

Гіфи проникають у найдрібніші мікротріщини ґрунту, недоступні самій рослині, і транспортують у її клітини вологу та важкозасвоювані мінерали – передусім фосфор, калій і азот. Натомість кущ віддає грибу вуглеводи, вироблені під час фотосинтезу.

Окремий випадок – лохина американська, яка позбавлена кореневих волосків і тому вкрай безпорадна у добуванні живлення.

«У природі вересові взагалі не здатні нормально функціонувати без ерикоїдної мікоризи», – йдеться в матеріалі видання.

Чому вікно для процедури зачиняється в жовтні

Терміни тут мають вирішальне значення, і пізня осінь для щеплення вже не підходить. Земля після літа ще зберігає потрібну температуру, тож спори встигають прорости та інтегруватися у тканини коренів, а часті дощі й менше випаровування захищають молоду грибницю від пересихання, яке для неї згубне.

Є й зимовий аргумент. Щеплений кущ встигає набрати стійкості до приходу приморозків і надалі отримує захист від так званої фізіологічної посухи – стану, коли замерзлий ґрунт блокує подачу води, тоді як пагони на морозному вітрі продовжують її втрачати.

Техніка внесення залежить від форми препарату – порошку, гранул, рідини чи гелю, але принцип єдиний: грибниця має фізично торкнутися живого коріння. Яму копають удвічі ширшою за земляну грудку, на дно висипають 1-2 ложки засобу або ж занурюють кореневий ком у розчин, після чого рослину рясно поливають – саме волога запускає проростання спор.

Не варто забувати й про агрофон: лохина потребує винятково кислого торфу з pH 3,5-4,5, тоді як малині підходить родючий водопроникний ґрунт із pH 5,5-6,5. Зверху підкладку мульчують сосновою корою чи тирсою.

Що здатне знищити грибницю

Мікориза – це живі організми, тож перекреслити весь ефект можна одним необережним рухом. Головним ризиком видання називає хімічний захист від хвороб.

«Обприскування або поливання фунгіцидами вб’ють корисні мікоризні гриби. Щонайменше 2-3 місяці після внесення уникайте будь-яких протигрибкових препаратів у зоні коріння», – застерігають автори публікації.

Другий фактор ризику – надмірна підгодівля. Велика доза легкозасвоюваних мінеральних добрив, передусім фосфорних, фактично “розбещує” рослину: вона припиняє співпрацю з грибом, і симбіоз згасає. Восени від азотних підживлень радять відмовитися повністю.

Помилкою є й універсальний препарат: лохині потрібна ерикоїдна (вересова) мікориза, малині – арбускулярна, і підміна одного типу іншим бажаного результату не дасть. Також грибниця швидко гине, якщо її нанесли на пересушене коріння та залишили під прямим сонцем.

Для вже висаджених кущів ситуація не безнадійна – рідку форму препарату вводять у кореневу зону через глибокі проколи в землі.