Чума в Іркутську: потенційні загрози для України та можливість використання РФ як зброї

Чума знову в Росії — принаймні саме на це вказує загадкова смерть працівниці протичумного інституту під Іркутськом. Depositphotos разом з епідеміологинею та військовими експертами розбирався, наскільки реальною є загроза поширення хвороби, чи може Кремль використати збудник чуми як біологічну зброю проти України та чи готові ми до такого сценарію.

Чума повернулася до Росії — у всякому разі саме так виглядає історія, що розгортається в Іркутській області. Там померла 28-річна працівниця Іркутського науково-дослідного протичумного інституту Сибіру та Далекого Сходу Дар’я Шипілова, яка досліджувала штами чумної палички (Yersinia pestis). Після її раптової смерті близько 200 людей, які могли контактувати з науковицею, ізолювали, а згадки про інцидент почали зникати з російських медіа.

Офіційно російська влада не підтвердила, що причиною смерті стала саме чума. Водночас у мережі з’явилися кадри вимірювання температури пасажирам літака з Іркутська.

Depositphotos запитав епідеміологів і військових експертів, що насправді могло статися в Іркутській області, наскільки небезпечною є легенева чума та чи може Росія теоретично використати збудник як біологічну зброю проти України.

Поки що достеменно невідомо, чи була причиною смерті працівниці Іркутського протичумного інституту саме чума. За словами завідувачки кафедри епідеміології Львівського національного медичного університету Наталії Виноград, робити висновки про спалах або лабораторний інцидент зарано, доки немає офіційних результатів розслідування.

Версія можливого зараження під час роботи з патогеном не відкидається. У сучасній лабораторії навряд чи можна говорити про те, що якась ємність зі збудником просто “лопнула” або розбилася: використовують пластик, а процес контролюється. Можливе утворення аерозолю з матеріалом, який працівниця могла вдихнути, або технічний збій у роботи боксу біобезпеки.

Навіть якщо йдеться про Yersinia pestis, чума сьогодні не є невідомою для медицини хворобою. В Україні існують відповідні протоколи для реагування на особливо небезпечні інфекції.

Збудник чуми можна ідентифікувати, а саме захворювання — лікувати антибактеріальними препаратами.

Епідеміологиня наголосила, що чума лікується. Варто своєчасно вжити карантинних заходів і призначити антибіотики. Найвищий ризик зараження існує під час поїздок до країн, де чума фіксується регулярно, такими як Мадагаскар, Конго, В’єтнам і Монголія.

Чума може передаватися через укус інфікованої блохи або вдихання аерозолю.

Окреме питання — чи може чума бути інструментом сучасної війни. Збудник належить до особливо небезпечних патогенів групи А. Однак практичне застосування такого збудника для сторони, яка його поширює, було б ризикованим, оскільки наслідки могли б вийти за межі початкової зони зараження.

На думку військового експерта Олега Жданова, сценарій використання пробірки зі збудником для розпилення над Україною є нереалістичним. Складно здійснити таку бактеріологічну атаку, хоча це можливо теоретично.

Він також підкреслив, що якщо б відбулася реальна чума, ізольовані люди мали б прояви захворювання, чого наразі не спостерігається.

5 жовтня медіа The Axios повідомило про реакцію Вашингтона на можливу епідемію чуми у РФ.