"Окружаюче середовище": мовна пастка, у яку легко потрапити при перекладі

А що не так зі словом "оточуючий"?

Може виникнути цілком закономірне запитання: якщо в українській є дієслово "оточувати", то чому не можна утворити від нього "оточуючий"?

Формально таке слово утворити можна. Проте активні дієприкметники на -учий, -ючий не є типовим для сучасної української літературної мови способом творення означень. Саме тому конструкції на кшталт "оточуючий" часто вважають калькованими з російської.

Зверніть увагу! Подібні слова трапляються в нашому мовленні досить часто. Наприклад, влітку ми вже розповідали про кальку "освіжаючий". Замість неї залежно від контексту можна сказати – "освіжальний", "прохолодний", "той, що освіжає".

Тому замість "оточуючий" українською природніше сказати:

• навколишній;
• довколишній;
• той, що оточує.

А коли говоримо саме про природне середовище, часто найкраще слово – довкілля. Наприклад: "Охорона довкілля". Коротко, зрозуміло і без кальки.

А як бути з людьми?

Тут теж легко потрапити в ту саму мовну пастку. Фразу "оточуючі люди" краще не переносити в українське мовлення буквально.

Залежно від змісту можна сказати:

• люди навколо;
• оточення;
• присутні;
• близькі;
• колеги;
• люди, які поруч.

Наприклад, замість "думка оточуючих людей" –

До речі! Слово "оточення" має ще одне, добре відоме значення у військовій термінології. Це становище, коли хтось перебуває в кільці військ противника: "військо потрапило в оточення".

Тож маємо просту підказку: якщо йдеться про природу та умови, у яких ми живемо, – довкілля або навколишнє середовище. Якщо про людей поруч – оточення, люди навколо чи точніше слово відповідно до ситуації.

"Окружаюче середовище" – хороший приклад того, як калька може здаватися природною лише тому, що ми часто її чуємо. Але варто трохи прислухатися до української – і потрібні слова знаходяться.

Говорімо українською – не буквально перекладаючи, а точно передаючи свою думку.