Через брак пального електрокари в Росії нині займають більшу частку ринку, ніж у США

Російські покупці автомобілів дедалі частіше обирають електромобілі, оскільки українські удари по паливних об’єктах посилюють дефіцит бензину та дизелю. Для багатьох такий перехід виглядає незвично й болісно, адже саме дешеве пальне роками стримувало розвиток інфраструктури для заряджання електрокарів. У результаті виникає своєрідний замкнений цикл: частина водіїв, які пересіли на електромобілі, тепер замість черги по пальне стоять у черзі до зарядних станцій.Кількість нових електромобілів на російських дорогах цього року різко зросла. За даними за січень–серпень 2025 року, в Росії було продано 43 тисячі електричних та гібридних автомобілів. Цифри Міністерства промисловості й торгівлі РФ свідчать, що за аналогічний період цього року цей показник майже подвоївся — до 83 тисяч електромобілів і гібридів. Електрокари стали настільки популярними, що темпи їхнього поширення майже наздогнали показники Сполучених Штатів.Зсув у бік електромобілів у Росії значною мірою зумовлений ударами України по нафтопереробних заводах, через які бензин і дизель стали дефіцитними. Минулої п’ятниці видання The New York Times повідомило, що лише 46% автозаправних станцій мали пальне для продажу, а в столиці лише половина АЗС могла відпускати бензин. В інших великих містах цей показник, за повідомленнями, сягає лише 27%.Російський уряд відреагував на зростання черг по пальне дозволом продавати на ринку бензин і дизель нижчої якості. Однак побічний ефект виявився неприємним: деякі автомобілі погано реагують на таке пальне й виходять з ладу. Сучасніші машини не витримують нижчого ґатунку пального.Коли більшість світових традиційних автовиробників залишили російський ринок через тиск Заходу у відповідь на вторгнення Росії в Україну, тисячі дилерських центрів і місцевих складальних підприємств залишилися без роботи. Скориставшись різким скороченням конкуренції та раптовим збільшенням виробничих потужностей, китайські виробники швидко заповнили цю нішу.Сергій Целіков, російський експерт з автомобільної галузі, розповів The New York Times, що швидко придбав GWM Ora 03 GT, побачивши, як водії годинами стоять у чергах по пальне. Але навіть попри оперативність, раптовий попит на електромобілі вже призвів до зростання ціни на 2000 доларів.Нині багато дилерських центрів електромобілів повністю розпродали свої запаси, а оголошень про вживані електрокари майже немає. Ще один наслідок буму електромобілів, можливо, іронічно, — це збільшення часу очікування на публічних зарядних станціях. Ті самі покупці, які хотіли уникнути довгих черг по пальне, тепер можуть опинитися в подібних, хоч і коротших, чергах на заряджання.Окрім пального, яке до цього часу було відносно доступним і дешевим, ще однією причиною слабкості російської мережі електромобілів є географія країни. Великі міста розташовані на значній відстані одне від одного, а попиту на створення повноцінної мережі зарядних станцій просто не було. Дещо інша ситуація в столиці, де кількість зарядок для електромобілів зросла з 1500 у 2022 році до 8000 сьогодні завдяки урядовим стимулам.Але попит на електромобілі в Росії, ймовірно, продовжуватиме зростати й наслідуватиме схожі світові тенденції через інший конфлікт — війну в Ірані. Продажі електромобілів у понад 90 країнах цього року зросли, і глобально електрокари можуть сягнути рекордних 29 відсотків усіх нових автомобільних покупок у 2026 році.Ситуація в Росії показує, наскільки швидко може змінитися структура автомобільного ринку, коли зовнішні чинники — війна, удари по інфраструктурі, дефіцит пального — раптово ламають звичні моделі споживання. Ще кілька років тому дешевий бензин був головним аргументом проти електромобілів, а відсутність розгалуженої мережі зарядок робила їх малопривабливими для більшості водіїв. Тепер же попит зростає не стільки через екологічні чи технологічні переваги, скільки через вимушену необхідність: коли пального немає або воно неякісне, електромобіль стає практичним, хоч і не позбавленим проблем вибором.Водночас такий стрибок попиту оголює слабкі місця — брак зарядних станцій, обмежену пропозицію, залежність від китайських постачальників і зростання цін. Досвід Росії може стати показовим і для інших країн, де електромобілізація відбувається не поступово, а під тиском обставин. У довгостроковій перспективі саме інфраструктура, а не лише ціна пального чи кількість моделей у продажу, визначатиме, чи перетвориться цей вимушений стрибок на сталу тенденцію.