Суд заборонив називати Зінченка «убивцею Фаріон»

Шевченківський районний суд Львова видав ухвалу, якою констатував порушення презумпції невинуватості окремими працівниками правоохоронних органів у кримінальному провадженні за обвинуваченням в умисному вбивстві В’ячеслава Зінченка. Як повідомляє «Главком», відповідну ухвалу суд прийняв 1 жовтня 2026 року – у той самий день, коли оголосив вирок обвинуваченому Зінченку.

Феміда зазначила: одразу після затримання вказаної особи (липень 2024 року – «Главком») правоохоронці надавали офіційні коментарі ЗМІ. Зокрема, суд навів кілька уривків із них:

• «сукупність отриманих доказів свідчить про винуватість В’ячеслава Зінченка у вбивстві мовознавиці Ірини Фаріон»;
  «слідство схиляється до думки, що стрілець лише виконавець»;
• «під час перебування у цих групах у підозрюваного виникла особиста неприязнь до Ірини Фаріон через її активну позицію щодо захисту української мови та культури. На думку зловмисника, своїми діями вона розколювала народну єдність – через це у нього виник умисел на вбивство громадської діячки»;
• «фігурант ретельно готувався до вчинення злочину збирав конфіденційну інформацію про місце проживання та роботи жертви, стежив, а також розробив детальний план її вбивства та придбав вогнепальну зброю»;
• «зловмисник підстеріг Ірина Фаріон 19 липня близько 19:20 у подвір’ї її будинку на вулиці Масарика у Львові. Він наблизився до жертви та здійснив один постріл їй у голову, після чого втік».

«На думку колегії суддів, вказаними вище висловлюваннями працівники правоохоронних органів стверджувально інформували широке коло громадськості про вже начебто доказаний факт вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, подавали в засоби масової інформації здобуті на досудовому слідстві докази, чим допустили порушення презумпції невинуватості», – йдеться в ухвалі.

Крім того, суд зацитував статтю 17 Кримінально процесуального кодексу, де сказано, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Окремо суд перерахував статтю 62 Конституції України («Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду»), ч.4 статті статтю 296 Цивільного кодексу («Право на використання імені») і ч.2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на справедливий суд»).

«Україна має Конвенційне зобов’язання щодо забезпечення права на справедливий суд (стаття 6 Конвенції), складовим елементом якого є презумпція невинуватості. Отже при встановленні порушення відповідного права (в даному випадку – презумпції невинуватості) національний суд має на це відреагувати. За наведених обставин, колегія суддів вважає за необхідне постановити відповідну ухвалу про порушення окремими працівниками правоохоронних органів презумпції невинуватості і довести її зміст до відома начальника Головного управління Нацполіції у Львівській області та прокурора Львівської обласної прокуратури з метою врахування і недопущення подібних випадків у майбутньому», – наголосив суд.

Також колегія суддів прийняла окреме рішення, яким порушила перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією Київської області питання притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Зінченка Лариси Криворучко. Іще суд повідомив Раду адвокатів Тернопільської області та Західний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги про неналежну поведінку іншого адвоката Зінченка Діани Кари.

Як повідомляв «Главком», 1 жовтня Шевченківський районний суд Львова ухвалив вирок обвинуваченому у вбивстві мовознавиці Ірини Фаріон В’ячеславу Зінченку. Його визнано винним за двома статтями Кримінального кодексу: ч. 1 статті 263 («Незаконне поводження зі зброєю») призначено чотири роки позбавлення волі; ч. 2 статті 115 («Умисне вбивство») – довічне ув'язнення. Остаточне покарання – довічне позбавлення волі.

Згідно з вироком, обвинувачений чотири рази відмовився давати свідчення. Він також відмовився від судових дебатів.

У вироку зазначено, що його можна оскаржити протягом 30 днів до Львівського апеляційного суду. Вирок набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В іншому випадку – після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.