Одна система для всіх засобів протидії: як "Ай-Петрі" може змінити захист неба

Україні потрібна єдина цифрова платформа, яка в режимі реального часу виявлятиме повітряні цілі, визначатиме пріоритети та розподілятиме засоби ураження. Основою такої системи може стати програмне забезпечення комплексу "Ай-Петрі", яке вже використовують на окремих напрямках. 

Про це йдеться в матеріалі "Мілітарного".

Автори статті наголошують, що під час масованих атак військові мають одночасно відстежувати сотні цілей і координувати роботу різних засобів протидії. Через обмежений боєкомплект і радіус дії кожного комплексу неправильний розподіл ресурсів може призвести до того, що кілька засобів працюватимуть по одній цілі, тоді як інша залишиться без протидії.

Додатковою проблемою є розрізненість засобів радіоелектронної боротьби. Їхня робота без належної координації може створювати перешкоди для власних систем. За оцінкою авторів матеріалу, людина не завжди здатна ухвалювати всі необхідні рішення за лічені секунди під час масованої атаки.

Програмне забезпечення "Ай-Петрі" призначене для автоматизованого управління мережею засобів протидії. Воно дає змогу розподіляти цілі між доступними комплексами, координувати роботу РЕБ і перерозподіляти ресурси залежно від зміни повітряної обстановки.

За інформацією "Мілітарного", систему в експериментальному режимі використовують у Києві, Одесі та Запоріжжі, а також розпочинають її впровадження у Дніпрі. Водночас навіть у столиці під єдиним автоматизованим управлінням перебуває лише частина наявних засобів.

Ключова особливість "Ай-Петрі" – можливість інтегрувати різні канали спостереження, засоби РЕБ і фізичного ураження в єдину систему. За наявності сумісних протоколів до неї можна підключати комплекси інших виробників.

Що потрібно для масштабування

У матеріалі зазначають, що для створення повноцінної мережі необхідно збільшувати кількість комплексів "Ай-Петрі" та інтегрувати з їхнім програмним забезпеченням сумісні засоби інших виробників. Для цього пропонують запровадити єдині протоколи обміну даними.

Також автори наголошують на необхідності оцінювати закупівлі за ефективністю: кількістю цілей, які система здатна одночасно виявляти й супроводжувати, результативністю перехоплень, потребою в персоналі та вартістю знешкодження однієї цілі.

Окремий напрям – розвиток автоматичного розпізнавання цілей та інтеграція із засобами фізичного перехоплення. На думку авторів, швидкість реактивних ударних дронів вимагає скорочення часу між виявленням цілі та застосуванням засобу ураження.

Як відомо, починаючи з осені 2023 року, Петро Порошенко інвестував понад 200 мільйонів гривень у виробництво систем протидії засобам технічної розвідки "Ай-Петрі", які успішно пройшли випробування та використовуються у Збройних Силах, прикриваючи тисячу кілометрів лінії боєзіткнення. Держава довгий час не виділяла фінансування на цю програму. Торік Порошенко повідомив про контракт з Міністерством оборони.

У серпні 2026 Порошенко повідомив про чергову передачу – цього разу ще 20 систем "Ай-Петрі" на потреби Сил оборони України. За його словами, ці комплекси були профінансові партнерами по НАТО.